I Brought You My Bullets, You Brought Me Your Love

Якщо ви шукаєте дозу музики для вечірок або ескапізму, ви не знайдете її на I Brought You My Bullets, You Brought Me Your Love. Лірично цей дебютний альбом My Chemical Romance, безумовно, перебуває на темному боці; такі тексти, як "Кількість пігулок, які я приймаю, врівноважує випивку, яку я п'ю" (з пісні "Honey, This Mirror Isn't Big Enough for the Two of Us") та "Я думаю, мені сподобається померти на самоті" (з пісні "Cubicles"), є типовими для не надто райдужних перспектив гурту з Нью-Джерсі. Але, як і багато інших виконавців альтернативного поп/року і панк-попу, що з'явилися на початку 2000-х років, My Chemical Romance уміють бути буйними та інтроспективними водночас - у музиці вони схильні до агресії та хард-року, а в ліриці - до самоаналізу. І це поєднання, звісно, не унікальне: від Nirvana до Blink-182 і Creed - від пост-гранжу до емо - безліч альтернативних рокерів продемонстрували, що гурт може грати агресивний рок і бути водночас інтроспективним. Але якщо My Chemical Romance і не є чимось новаторським, вони хороші у своїй справі. Спродюсований вокалістом Thursday Джеффом Ріклі, альбом I Brought You My Bullets, You Brought Me Your Love - це загалом гідна робота, яка торкається безлічі негативних емоцій і робить це в дуже відвертій формі. Комусь тексти здадуться депресивними, але ж рок-музика не зобов'язана натискати на кнопку посмішки 24 години на добу. Сум, песимізм, гнів, розчарування - нічого з цього не важко знайти на цьому альбомі - це такі самі царини рок-вираження, як щастя, задоволення та оптимізм. I Brought You My Bullets, You Brought Me Your Love не є чимось винятковим, але це вартий уваги, загалом респектабельний дебют для гурту з Нью-Джерсі.

Алекс Хендерсон. AllMusic.com