Культові обкладинки альбомів та дивовижні історії, які за ними ховаються

Для музикантів та їхніх шанувальників обкладинки альбомів слугують не просто оформленням, а своєрідними порталами до історій, сповнених творчістю, протиріччями та божевіллям рок-н-ролу. Легендарна прогулянка The Beatles по Abbey Road чи незабутнє зображення дитини, що пливе за доларовою купюрою під водою, від Nirvana являють собою моменти художнього натхнення або бунтарської енергії. Ці обкладинки альбомів передають суть музики та дух виконавця. Деякі з них відображають мить або внутрішній автопортрет, в той час як інші представляють сміливі дизайнерські рішення. Однак усі вони залишили мільйонам прихильників по всьому світу незабутні образи, які тепер нерозривно пов'язані з самою музикою. Давайте розкриємо обкладинку та зануримося у дивовижні історії, які захоплюють так само сильно, як і мелодії, що звучать у них.

Queen - Queen II (1974)

Прагнучи привернути всю увагу до Queen, талановитий фотограф Мік Рок розташував учасників гурту в унікальному порядку на темному тлі. Кожен учасник дивиться у камеру з незворушним спокоєм, а Фредді Мерк'юрі схрестив руки на грудях. Їхні освітлені обличчя випромінюють почуття серйозності та величі, викликаючи відчуття, що вони стали свідками історичного моменту. Зйомка була ретельно спланована, щоб закарбувати не просто портрет, а неминущий образ, який стане символом художньої майстерності та театральності Queen.

The Who - The Who Sell Out (1967)

Гурт The Who вирішив позувати моделями для різних жартівливих рекламних роликів, включивши сатиру та гумор у концепцію свого альбому The Who Sell Out. Інноваційний й грайливий підхід до обкладинки випередив свій час, об'єднавши музику з візуальною сатирою. Учасники гурту повністю прийняли концепцію, записуючи джингли та рекламні ролики, які перемежовувалися між треками, створюючи цілісну розповідь про піратське радіомовлення. Такі хіти, як "I Can See for Miles", а також улюблені фанатами "Mary Anne with the Shaky Hand" продемонстрували еклектичну суміш року, поп-музики та експериментальних складових, зробивши The Who Sell Out новаторським альбомом як за концепцією, так і за виконанням.

Nirvana - Nevermind (1991)

Малюк Спенсер Елден отримав винятковий статус як немовля, що збирає долари, на обкладинці Nevermind гурту Nirvana, що, мабуть, є найкрутішим досягненням для малюків. Уявіть собі прослуховування: "Так, дітки, пливіть до долара!". Басейн з підігрівом забезпечував комфорт, але конкуренція була такою ж напруженою, як крижана вода. У віці всього чотирьох місяців Спенсер успішно впорався зі зйомками, поклавши початок одному з найяскравіших зображень у рок-музиці. Концепція обкладинки, розроблена Куртом Кобейном, символізувала невинність або спокусу капіталізму. У 2021 році Елден подав позов проти Nirvana, стверджуючи, що зображення являє собою дитячу порнографію та що внаслідок цього він зазнав довічної шкоди. У позові Елдена були вказані різні сторони, включно з учасниками гурту, які залишилися живими, майном Курта Кобейна та фотографом Кірком Веддлом. Однак у січні 2022 року суддя припинив справу Елдена після того, як той пропустив крайній термін для відповіді на прохання відповідача про припинення справи. Елден подав повторний позов, але у вересні 2022 року його знову відхилили на тій підставі, що Елден занадто довго чекав, щоб заявити, що зображення порушує федеральний закон про дитячу порнографію.

Pink Floyd - The Dark Side of the Moon (1973)

Коли у 1973 році Pink Floyd взялися за створення обкладинки для альбому "The Dark Side of the Moon", вони прагнули до того, щоб зробити сенсацію. Вони залучили британську компанію Hipgnosis, відому створенням одних з найбільш знакових обкладинок альбомів у музичній індустрії, а також художника Джорджа Харді, який створив знамениту призму, що розсіює світло і перетворює його на веселку. Цей образ ідеально передає космічні енергії гурту та бачення Роджера Вотерса про щось незабутнє. Вотерс заявив: "Хай буде світло та вбивча обкладинка альбому!". Результат? Непідвладний часу витвір мистецтва, який досі захоплює та залишається однією з найбільш упізнаваних обкладинок у історії музики.

Blondie - Parallel Lines (1978)

Обкладинка Parallel Lines являє собою разюче поєднання простоти та панківського духу, ідеально передаючи епатажну й водночас розкішну атмосферу Blondie. На обкладинці зображені учасники гурту у чорно-білих тонах на тлі паралельних ліній, а Деббі Харрі вирізняється у білій сукні на тлі темних костюмів своїх колег по гурту. Цей різкий візуальний контраст підкреслює теми індивідуальності та бунтарства, закладені у альбомі. Мінімалістський дизайн обкладинки, розроблений лос-анджелеською компанією Ramey Communications та відзнятий Едо Бертольо (Edo Bertoglio), відображає несерйозний підхід гурту до музики. Вибір чорно-білої гами також став натяком на назву гурту, підкресливши знамените платинове світле волосся Деббі Харрі.

David Bowie - Aladdin Sane (1973)

Фотограф Брайан Даффі зафіксував цю блискавку творчого генія за одну сесію. Культовий знімок, на якому Бові зображений з електризуючим макіяжем, втілив у собі зухвалий дух глем-року та невтомне прагнення Бові до переосмислення. За лаштунками робота над макіяжем тривала годинами, поєднуючи театральну майстерність з авангардною модою. Фотографія Даффі майстерно обрамляє загадковий погляд Бові на мінімалістичному тлі, підкреслюючи теми ідентичності та метаморфоз альбому.

The Beatles - Sgt. Pepper's Lonely Hearts Club Band (1967)

Для альбому Sgt. Pepper's Lonely Hearts Club Band The Beatles не просто одягалися у військову форму, вони влаштували культурну феєрію, запросивши на вечірку на честь обкладинки альбому всіх - від Мерилін Монро та Марлона Брандо до Карла Маркса та Оскара Вайльда. Ідея була втілена у життя британським поп-художником Пітером Блейком та його тодішньою дружиною Янн Хаворт. Вони хотіли не просто показати гурт у оточенні прихильників, а створити еклектичний колаж з культових особистостей, що відображає авангардний та експериментальний підхід гурту до альбому. Включення понад 70 картонних фігур у натуральну величину також мало проілюструвати різноманітні впливи на музику The Beatles й викликати почуття ностальгії та свята. Обкладинка стала одним з найвідоміших та найвпізнаваніших зображень у історії музики, символізуючи новаторство та прагнення гурту до нових горизонтів.

Guns N' Roses - Appetite for Destruction (1987)

Спочатку на обкладинці альбому Appetite for Destruction, створеній Робертом Вільямсом, була зображена провокаційна фігура робота, якому загрожує металевий месник. Це сміливе й суперечливе зображення, призначене для внутрішньої сторони обкладинки альбому, привернуло увагу гурту і було перенесено на основну сторону. Жорсткий та бунтарський характер зображення викликав серйозну реакцію й був підданий цензурі деякими роздрібними продавцями. У зв'язку з цим обкладинку було швидко замінено більш відомою альтернативою. На новій обкладинці був зображений хрест з черепами, що представляють п'ятьох учасників групи. Кожен череп був прикрашений характерними особливостями, що уособлюють їхні індивідуальності. Оригінальна обкладинка залишається частиною історії альбому, відображаючи бунтарський та конфронтаційний характер гурту тієї епохи.

Led Zeppelin - Led Zeppelin (1969)

На обкладинці дебютного альбому Led Zeppelin під власною назвою був зображений драматичний кадр катастрофи "Гінденбурга", адаптований графічним дизайнером Джорджем Гарді.  Критики та представники індустрії пророкували альбому комерційний провал, а барабанщик гурту The Who Кіт Мун нібито використав фразу "sink like a lead balloon", щоб описати свої прогнози. Цю фразу гурт з гумором переробив у "Led Zeppelin", що зрештою й стало їхньою назвою. Поєднання вогняного руйнування та вибухового рок-н-ролу відображає суть магії Zeppelin, створюючи основу для їхнього відмінного звучання. Вибір цього зображення був продуманим, що відображає прагнення групи передати міць та напругу через свою музику й візуальний образ. Ця обкладинка залишається яскравим символом вражаючого впливу Led Zeppelin на рок-музику.

Fleetwood Mac - Rumours (1977)

Обкладинка Rumours гурту Fleetwood Mac, створена Десмондом Стробелом, являє собою просту фотографію учасників гурту Міка Флітвуда та Стіві Нікс, кожна з яких укладена до індивідуальної рамки з унікальним світловим ефектом. Кульки, що висять між ніг Флітвуда, - це туалетні ланцюжки, які він п'яним поцупив з туалетної кімнати у клубі під час одного з ранніх турів гурту. Він знайшов це кумедним та зробив частиною свого сценічного образу. Дизайн обкладинки також відображає особисті та емоційні потрясіння гурту під час запису альбому, відображаючи їхні теми любові, розбитого серця та стійкості. Стробел передав вразливість та силу цих двох людей, підкресливши відверте дослідження стосунків у альбомі. Такі хіти, як "Go Your Own Way", "Don't Stop" та "Dreams", принесли альбому визнання критиків та комерційний успіх, ставши одним з найбільш продаваних альбомів усіх часів.

Kendrick Lamar - To Pimp a Butterfly (2015)

На обкладинці альбому To Pimp a Butterfly зображено групу афроамериканських чоловіків та дітей, що зібралися перед Білим домом, і це символізує потужну заяву про розширення прав та можливостей чорношкірих та політичний активізм. Знімок був створений фотографом Денисом Рувром, який зафіксував спонтанний момент під час організованої Ламаром поїздки до Вашингтона. Гроші, які вони тримають у руках, символізують багатство, владу та расову напруженість у Америці, відображаючи теми економічної нерівності та культурної ідентичності, які лунають упродовж усього альбому. Зображення закарбувало важливий момент, який зрештою кидає виклик загальноприйнятим символам успіху та висвітлює глибші суспільні проблеми.

Prince - Purple Rain (1984)

Принсу ніколи не потрібна була корона, тільки фіолетовий піджак та вбивчий погляд. Фотограф Джефф Кац увіковічнив це одним знімком. Мета фотосесії - передати його впевненість, харизму й незаперечність. Сам піджак став символом його артистичної індивідуальності, поєднуючи у собі епатаж та елегантність. Фотографія Катца для альбому Prince майстерно створює чуттєву сцену за участю Прінса та жінки, втілюючи теми альбому - кохання, пристрасть а також музичне мистецтво. Зображення не лише підкреслює харизматичну присутність Прінса, а й візуально презентує дослідження романтичних та інтимних тем альбому, поєднуючи візуальний артистизм з музичною суттю альбому. Ця обкладинка справді є вічною даниною поваги до неминущого впливу Прінса та його легендарного статусу у популярній музиці.

The Velvet Underground & Nico - The Velvet Underground & Nico (1967)

Дизайн обкладинки, розроблений Енді Ворхолом, був не просто естетичним, він був інтерактивним. Бананова наклейка, що відклеюється, була геніальним ходом Ворхола, який перетворив кожну платівку на унікальний витвір мистецтва. Роздуми про те, чи залишити наклейку недоторканою, чи відклеїти банан, викликали грайливе шаленство серед фанатів, втілюючи у собі нетрадиційний підхід Ворхола до мистецтва. Лу Рід, ймовірно, знаходив би задоволення в тому хаосі, який це викликало.

Taylor Swift - 1989 (2014)

Фотографія Тейлор Свіфт у стилі полароїдного знімка на обкладинці її альбому 1989 знаменує її трансформацію від кантрі до поп-музики. Зображення навмисно обрізане по лінії очей, тож ми фокусуємося на її толстовці, прикрашеній чайками, що наводить на думку про свободу та нові починання. Дизайн відображає ностальгічну й водночас сучасну атмосферу альбому, який названий на честь року її народження та натхненний сінті-попом 1980-х років. Естетика була не тільки натяком на 80-ті, а й пов'язана з делюкс-виданням альбому, до якого увійшли справжні полароїдні фотографії, зроблені Свіфт. Альбом 1989 закріпив за Свіфт репутацію світової поп-ікони, ставши її найбільш продаваною платівкою та здобувши премію "Греммі" за альбом року.

Joy Division - Unknown Pleasures (1979)

Коли Joy Division готували обкладинку для Unknown Pleasures, вони виявили напад космічного натхнення. Барабанщик Стівен Морріс знайшов у підручнику з астрономії складне й водночас просте зображення пульсарних хвиль, у якому наука поєднувалася з естетикою панк-року абсолютно несподіваним чином. Ця обкладинка, за задумом вокаліста Іена Кертіса, перетворила абстрактне на культове, зробивши сам Всесвіт полотном для їхньої музики. Вона залишається яскравим символом художньої глибини гурту та перетину науки з творчістю у музиці.

Michael Jackson - Thriller (1982)

На обкладинці альбому Thriller Майкл Джексон позував з тигреням. Однак з часом цей дизайн був замінений на культовий образ Джексона у білому костюмі на чорному тлі, з драматичним та загадковим виразом обличчя. Рішення про зміну обкладинки було ухвалено під впливом художніх міркувань або маркетингових стратегій, спрямованих на підвищення привабливості та візуального сприйняття альбому. Остаточний варіант з Джексоном у білому костюмі став широко відомим та асоціюється з успіхом альбому, сприяючи його культовому статусу для історії музики.

The Sex Pistols - Never Mind the Bollocks, Here's the Sex Pistols (1977)

Група Sex Pistols викликала фурор своєю обкладинкою альбому 1977 року Never Mind the Bollocks, Here's the Sex Pistols. Зухвалий жовто-рожевий малюнок, задуманий як провокація, був заборонений у кількох країнах, втілюючи антиавторитарний дух панк-року у вініловій формі. Група прагнула шокувати та кидати виклик умовностям, що відобразилося в сміливій колірній гамі обкладинки. Первісна назва альбому та його обкладинка зазнали цензури, що тільки посилило його популярність.

Bruce Springsteen - Born in the U.S.A. (1984)

З огляду на те, що на обкладинці зображено переважно зад Спрінгстіна, не дивно, що вона викликала ажіотаж серед шанувальників. Знімок, зроблений фотографом Енні Лейбовіц, мав викликати почуття гордості за "синіх комірців та відобразити теми боротьби робітничого класу й патріотизму, зачеплені під час альбому. Однак його інтерпретація як патріотичної заяви, підкріпленої вицвілим американським прапором, викликала чимало суперечок серед шанувальників. Поза Спрінгстіна та вибір джинсової тканини були зроблені навмисно, щоб показати як суворість, так само і славу американського життя. Незважаючи на різні інтерпретації, обкладинка, безсумнівно, сприяла масовій популярності альбому та знайшла відгук у слухачів по всьому світу. 

Beastie Boys - Licensed to Ill (1986)

Бруклінське тріо не просто використало літак для запису свого першого альбому - вони прикрасили його графіті зі своїм ім'ям та назвою. Цей зухвалий хід перетворив звичайний Boeing 727 на символ їхньої репутації тусовщиків. Рішення використовувати літак як обкладинку було натхненне їхньою любов'ю до авіації та бажанням зробити сміливу заяву у музичній індустрії. Бортовий номер літака "3MTA3", коли дивишся на нього через дзеркало, спритно складається в слово "EATME", додаючи ще один штрих до зухвалого гумору Beastie Boys. Licensed to ill чи Licensed to thrill?

Carole King - Tapestry (1971)

Найпопулярніший альбом Керол Кінг, який розійшовся накладом понад 25 мільйонів примірників по всьому світу, містить фотографію, на якій вона відпочиває у власній вітальні. На знімку, зробленому рок-фотографом Джимом Маккрері, Кінг зображена такою, що сидить біля вікна, а поруч із нею - її кіт Telemachus. Цей теплий та індивідуальний образ був натхненний бажанням Кінг передати відчуття дому та домашнього затишку, що відображає теми самоаналізу та самопізнання, які лунають у її музиці. Простота й автентичність обкладинки знайшли відгук у шанувальників, ставши культовим втіленням шляху Кінг як співачки-піснярки.

Nas - Illmatic (1994)

На обкладинці альбому Illmatic зображена фотографія юного Насіра Джонса (Nas), накладена на похмурий міський пейзаж нью-йоркського Квінсбріджа. Знімок, зроблений фотографом Денні Клінчем (Danny Clinch), відображає грубі й автобіографічні розповіді, які трапляються впродовж усього альбому, що досліджує виховання та досвід життя Nas'а у внутрішньому місті. Альбом "Illmatic" знаменитий не тільки своєю лірикою, а й впливовою ілюстрацією, у якій втілена вся суть дебютного шедевра Nas.

The Clash - London Calling (1979)

The Clash перетворили легендарний удар Пола Саймонона басом на сцені на справжнє золото року. Нонконформістський вчинок, зафіксований на плівку Пенні Смітом, був не просто розбиванням інструменту - це була заява про непокору. Фотографія ледь не потрапила до альбому через невелику розмитість, але її достовірне відображення панк-образу перемогло. А дизайн обкладинки, де використано шрифт дебютного альбому Елвіса Преслі та застосовано рожево-зелену колірну гаму, ще більше закріпив за нею статус культурного символу.

The Beach Boys - Pet Sounds (1966)

Обкладинка альбому The Beach Boys "Pet Sounds" була дітищем Тома Вілкса, арт-директора Capitol Records. На ній зображено безтурботну фотографію гурту в оточенні різноманітних тварин у зоопарку Сан-Дієго, що символізує назву альбому та теми самоаналізу й природи. Ідея обкладинки полягала в тому, щоб імітувати бачення Брайана Вілсона щодо створення "кишенькової симфонії для Бога", що відображає його глибокі творчі пошуки та відхід від серф-року до більш експериментальної сфери. Сама зйомка була ретельно спланована, щоб передати відчуття гармонії й невинності, що відповідає ретельному підходу Вілсона до створення музики.

The Rolling Stones - Sticky Fingers (1971)

Енді Ворхол був творчим натхненником провокаційного дизайну цього альбому. Цей шедевр рок-н-ролу не лише привертав увагу, а й був практичним - змійка справді працювала. Кажуть, що джерелом натхнення для Ворхола послужило зображення моделі у вузьких джинсах. Завдяки Міку Джаггеру, який безсоромно демонстрував свої джинси, обкладинка миттєво стала класикою, втіливши в собі зухвалий дух групи та епохи. Початкова концепція включала фотографію промежини актора/моделі Джо Даллесандро, відомого діяча арт-сцени Енді Ворхола, що надавало їй ще більшої привабливості. Однак працююча блискавка спричинила проблеми з виготовленням, пошкоджуючи вінілові платівки, що призвело до її зміни під час виробництва.

Miles Davis - Bitches Brew (1970)

Новаторський альбом Майлза Девіса Bitches Brew вийшов з символічною обкладинкою, розробленою німецьким художником Маті Кларвейном. Сюрреалістична та яскрава кольорова палітра, насичена африканськими образами, чудово передає революційне переплетіння джазу, року та фанку на альбомі. Використання різних матеріалів також допомагає накласти один на одного різні текстури, додаючи композиції глибину, як власне і музиці Девіса. Кларвейн також розробив знамениту обкладинку для альбому Сантани "Abraxas", продемонструвавши свій талант створювати візуально приголомшливі обкладинки альбомів, що доповнюють музику, яка звучить у них.

U2 - The Joshua Tree (1987)

На обкладинці The Joshua Tree, знятій Антоном Корбейном, U2 зображені на тлі суворої пустелі з деревами Джошуа, силуети яких видно на тлі ясного неба. Великі й атмосферні образи обкладинки відображають теми американських пейзажів, духовності та політичного акціонізму альбому. Рішення U2 записати альбом у пустелі Мохаве вплинуло на візуальне оформлення обкладинки, відобразивши зв'язок гурту з суворою красою американського Південного Заходу. Суворі образи обкладинки стали синонімом творчої еволюції та глобального впливу U2.

Radiohead - OK Computer (1997)

Radiohead представили загадковий та антиутопічний пейзаж з цифровими викривленнями та абстрактними зображеннями для свого альбому OK Computer, дизайн якого розробили Стенлі Донвуд та Том Йорк. Похмура й футуристична естетика обкладинки відображає теми технології, відчуження та занепад суспільства, зачеплені у таких піснях, як "Paranoid Android" або "No Surprises". Співпраця гурту з Донвудом поклала початок багаторічному творчому партнерству: він став невід'ємною частиною оповіді Radiohead, створивши захопливі обкладинки для Kid A та Amnesiac.

Ramones - Ramones (1976)

Обкладинка дебютного альбому Ramones під власною назвою, сфотографована Робертою Бейлі, є мінімалістичним чорно-білим зображенням учасників групи, що стоять на тлі цегляної стіни в Нью-Йорку. Лаконічний дизайн обкладинки, обраний для того, щоб відобразити звучання панк-року зі стандартами DIY, став культовим символом панк-руху. За лаштунками фотосесія була спонтанною та відображала бунтарський дух Ramones а також їхнє ставлення до вуличного руху. Такі хіти, як "Blitzkrieg Bop" або "I Wanna Be Your Boyfriend", продемонстрували стрімкий та енергійний стиль альбому, вплинувши на цілі покоління панк- та рок-музикантів.

Johnny Cash - At Folsom Prison (1968)

На альбомі At Folsom Prison зображено живий виступ Джонні Кеша у каліфорнійській в'язниці Folsom State Prison. На обкладинці альбому зображений спітнілий Кеш, який дивиться в зал. Обкладинка альбому, покликана відобразити зв'язок Кеша з ув'язненими та його славу злочинця, стала новаторською за своєю автентичністю та реалістичністю. Рішення Кеша записати живий альбом у в'язниці Folsom спочатку зустріли скептично, але зрештою воно стало визначальним для його кар'єри. Такі пісні, як "Folsom Prison Blues" або "Jackson", передали глибокий емоційний резонанс альбому та знайшли відгук як у слухачів, так й у критиків.

Elton John - Goodbye Yellow Brick Road (1973)

Обкладинка сьомого студійного альбому Елтона Джона настільки ж яскрава та фантастична, як і музика, що звучить на ній. На обкладинці, розробленій Девідом Лархамом та Майклом Россом, зображений Елтон, що зійшов з дороги з жовтої цегли, з химерними елементами, натхненними фільмом "Чарівник країни Оз". Він начебто залишає позаду гламурне життя, можливо, натякаючи на тему розчарування славою та повернення до реальності. Оригінальна картина, використана для обкладинки, була створена художником Яном Беком, який надав їй відчуття театральності та чарівництва, що відображає яскраву індивідуальність Елтона. Завдяки таким хітам, як "Bennie and the Jets" або "Candle in the Wind", альбом став визначальним моментом у кар'єрі Елтона Джона, продемонструвавши його музичну багатогранність чи вміння розповідати історії.

Marvin Gaye - What's Going On (1971)

Обкладинку альбому Марвіна Гея What's Going On зняв Джим Хендін, фотограф, відомий своїми відвертими знімками. Концепція обкладинки народилася зі спонтанної фотографії, зробленої під час випадкової зустрічі з Геєм. Джим Хендін прагнув зобразити Гея максимально достовірно, зафіксувавши його саме у момент роздумів на тлі міського оточення. Вираз обличчя Гея відображає теми соціальної свідомості та особистісного самоаналізу альбому, перегукуючись з неспокійними часами початку 1970-х. Це культове зображення не тільки відображає душевну присутність Гея, а й слугує потужним візуальним відображенням його музичного та культурного впливу.

Patti Smith - Horses (1975)

Небагато обкладинок альбомів настільки ж зухвалі, як "Horses" Патті Сміт. На обкладинці, сфотографованій Робертом Мепплторпом, зображено разючу чорно-білу фотографію Сміт у білій сорочці та чорному піджаку, перекинутому через плече, що випромінює андрогінну елегантність, яка кидає виклик традиційним гендерним нормам. Сорочка, в яку вона одягнена, належала Мепплторпу, що підкреслює інтимний та спільний характер їхньої дружби та творчого партнерства. Мінімалістичне тло спрямовує всю увагу на сильний погляд та неапологетичну позицію Сміт, викликаючи міць таких поетичних панк-пісень, як "Gloria" або "Free Money".

The Beatles - Abbey Road (1969)

Некваплива прогулянка гурту по "зебрі" не лише зупинила рух, а й викликала полеміку. Рішення Пола Маккартні піти босоніж породило безліч теорій та міфів, найвідомішим з яких став міф "Пол мертвий". Однак насправді причина відсутності взуття набагато банальніша. За словами самого Маккартні, у спекотний серпневий день, коли було зроблено фотографію, йому просто було незручно у взутті. У той час як Пол у синьому костюмі з цигаркою у руках має більш невимушений вигляд, Джон одягнений у все біле, що створює відчуття чистоти та спокою. Рінго вибрав чорний костюм, а Джордж Харрісон - повністю джинсовий, що надає йому більш невимушеного вигляду. Фотограф Іен Макміллан зміг зробити знімок всього за десять хвилин, вловивши момент спокою серед жвавої лондонської вулиці. Неминуща популярність знімка зробила Abbey Road однією з найбільш впізнаваних та цитованих обкладинок альбомів у історії музики.

- Ліндсі Гаррісон - spin.com