Виробництво лакерів на прикладі компанії GZ Media

GZ Media - найбільший у світі виробник вінілових платівок і одна з найбільших у Європі компаній, що займаються друком і упаковкою. Першу вінілову платівку GZ видрукувала у 1951 році.

Разом із переходом від шелаку до вінілу в 50-ті роки з'явилася технологія виробництва штампів для пресування вінілових платівок з лакових підкладок. Лакери - це алюмінієві диски, вкриті шаром нітроцелюлози, в яких прорізана звукова канавка (докладніше про це в розділі "Мастеринг"). До середини 80-х років, коли технологія DMM була ще доволі молодою, це була єдина доступна професійна технологія, яка застосовувалася і застосовується досі.
В якості підкладок для виробництва вінілових платівок GZ Media приймає вже розрізані лакери, що поставляються замовником, а також інші продукти процесів гальванопластики - нікелеві "тата", "мами" і неформовані штампи. 

Процес сріблення

Після вирізання звукових канавок на лаковій підкладці в мастеринг-студії необхідно якнайшвидше відправити лак на подальше опрацювання, щоб уникнути втрати високих частот у канавках через крихкі властивості лакового шару, а також шкідливого впливу довкілля. Для подальшого відтворення гальванопластики необхідно, щоб шар з канавками був електропровідним і міг виконувати роль катода. Лак поміщається в спеціальний контейнер, ретельно промивається демінералізованою водою, потім знежирюється в спеціальній ванні та хімічно активується. На завершення, ще перебуваючи в спеціальній ємності, його обприскують розчином нітрату срібла, який вступає в реакцію з активованою поверхнею лаку й утворює на ній тонкий шар провідного срібла. Після промивання щойно посрібленого лаку можна приступати до наступних процесів. У більшості випадків використовується триступеневий процес гальванопластики.

"Тато" (оригінал) виробництво

Посріблений лак як катод занурюється в гальванічну ванну, що складається з розчину солі нікелю та інших компонентів. Електричний струм проходить по ванні від нікелевого анода до катода і спричиняє утворення на поверхні шару металевого нікелю. Це двоступеневий процес: спочатку нікель формується на поверхні за меншого струму, щоб поступово створити початковий шар нікелевого покриття на сріблі, а потім, за сильнішого струму, - до необхідної товщини. Після відокремлення нікелевого шару від лаку виходить дзеркальна (негативна) платівка, яку називають "папою" або "оригіналом". Через те, що срібний шар після відокремлення пошкоджує канавки на оригінальному лаку, зазвичай на один лак можна виготовити тільки 1 "папу". Після відокремлення нікелевого шару від лаку вихідний лак стає марним. Тепер нікелеве покриття може бути використано для виготовлення інших виробничих компонентів.

Виготовлення "мами" (позитиву)

Результат наступного процесу гальванопластики називається "матір'ю" або "позитивом". Після очищення, знешламлення, пасивації та створення розділового шару нікелевий "тато" як катод занурюється в іншу нікелеву ванну, що відрізняється за деякими параметрами від попередньої ванни. Проходження електричного струму через ванну створює другий шар нікелю, який тепер є дзеркальним відображенням тата. Після механічного відділення від тата створюється копія (позитив) вихідного запису. Таким чином, "мама" несе в собі копію оригінальних звукових канавок і може бути прослухана та візуально перевірена на предмет правильності виконання попередніх процесів. З одного "тата" можна зробити кілька "мам".
Коли "мама" готова, на ділянці між канавками вигравірувано номер матриці. Цей номер є основним ідентифікаційним номером, який допомагає нам визначити, яка пластина та етикетка належить до тієї чи іншої сторони пластинки, а також ідентифікувати продукцію на складі та у внутрішній базі даних. Замовник також може попросити вигравіювати в зоні вибігу інші дані, наприклад, номер за каталогом, назву компанії, невелике повідомлення тощо. Ці гравіювання передаються на штемпельний верстат і будуть видні на всіх відштампованих пластинках.

Виготовлення штемпеля (матриці)

Потім гравірована нікелева матриця піддається ретельному процесу промивання, знежирення, пасивації, після чого створюється розділовий шар. "Мама" занурюється як катод у третю гальванічну ванну, що складається з розчину солі нікелю та інших компонентів, параметри якої знову ж таки дещо відрізняються від попередньої ванни.  Через ванну пропускається електричний струм, який поступово формує на поверхні материнського виробу необхідний шар металевого нікелю. Після механічного відокремлення отриманого нікелевого шару від материнської поверхні ми отримуємо ще одне дзеркальне зображення (негатив) пластинки, тепер уже з несформованим штампом. Цей штамп може бути використаний для друку 500-1000 вінілових платівок. Можливе виготовлення кількох штампів з однієї материнської платівки повторно через кілька років, що вигідно як за великих тиражів, так і за перевидань.