Ця антологія охоплює період з 1973 по 80 рік - незвичайний творчий період для Гіла та Браяна, протягом якого вони записали сім чудових альбомів, з яких власне і взято цей матеріал. До цього Гіл познайомився з Браяном у Університеті Лінкольна що в Пенсільванії, й записав три альбоми для лейбла Bob Thiele's Flying Dutchman: дебютний «A New Black Poet» (уся поезія), «Free Will» (половина поезії/половина музики) та класичний «Pieces Of A Man», обов'язковий для будь-якої колекції. У 1973 році Гілу та Браяну захотілося більшої свободи для розвитку своєї музики, тож вони записали альбом «Winter In America» для колективного лейблу Strata East. Наступного року вони стали першими артистами, які підписали контракт з лейблом Клайва Девіса Arista, а альбом «First Minute Of A New Day» став першим, випущеним на цьому лейблі.
Гіл з Брайаном завершили десятиліття альбомом 1980 року, останнім, який вони зробили разом. До нього увійшли пісні «Shut Um Down» (знову ядерна енергія та «Alien» - розповідь про нелегальних іммігрантів з Мексики, які сьогодні становлять значну частину населення Південної Каліфорнії та інших прикордонних штатів. Після цього альбому плідна співпраця, що почалася з альбому «Pieces Of A Man», була припинена, хоча вони й збиралися разом для спільних гастролей час від часу. Гіл знову підписав контракт з компанією Arista як сольний виконавець та випустив ще три альбоми до 1983 року. Браян працював з багатьма артистами як клавішник/M.D., зокрема, з Філліс Хайман, був співавтором та продюсером першого альбому Вілла Даунінга, який став золотим, а також співпрацював з Kool And The Gang та Гвен Гатрі. У 2001 році він випустив свій сольний альбом «Gotta Play», а нині працює з Ladybug Mecca й гастролює з Digable Planets.
Іронічно та дуже сумно, що Гіл піддався наркотичній залежності, від якої він так відверто застерігав, і яка, за винятком альбому 1994 року «Spirits» або декількох одиночних треків, обмежила його записи за останні роки.
