Рок-критики зазвичай відводять Deftones особливе місце вище або, принаймні, далеко від решти руху ню-металу на рубежі століть. Незважаючи на те, що Deftones безперечно поділяють вплив групи типу Tool з такими колегами, як Korn або Linkin Park, Deftones завжди здавалися більш цікавими, більш схильними включати традиційно шановані звучання, такі як дрім-поп або хардкор округу Колумбія, у свій південно-каліфорнійський альт-метал. Тому критики та шанувальники будуть задоволені збіркою Rarities, Covers and Videos 2005 року, яка починається з фантастичних каверів на Jawbox ("Savory") та Cocteau Twins ("Wax and Wane" з альбому Garlands 1982 року), а потім видає електроакустичне трактування їх власного "Change (In the House of Flies)". Навіть тата будуть задоволені добіркою: Deftones включають версію "Simple Man" Skynyrd, яка одночасно справляється з блюзовою суворістю та душевною, дивно андрогінною атмосферою Чино Морено. (Якщо замислитися, можливо, тата не надто задоволені.) В іншому місці вони розривають Helmet (шалений "Синатра"), Duran Duran, The Cure або The Smiths. "Please Please Let Me Get What I Want" (де вони звучать як Ride) та "Chauffeur" Duran датуються 1994 роком, тоді як "If Only Tonight We Could Sleep" The Cure - це живий запис 2004 року. Можливо, несподіваним поворотом подій є те, що Deftones також виконують кавер на витончену Sade. "Ordinary Love" переходить у стан сну й просто залишається там. Однак навіть тут група викликає в уяві гостре запаморочення, яке вирізняє найкращий матеріал Deftones. "Black Moon", що раніше не видавався, включає в себе B Real з Cypress Hill, а "Teenager" перероблений відповідно до кавера Idiot Pilot на оригінал White Pony. (У ньому також бере участь Майкл Харріс з цієї групи.) Rarities, Covers and Videos також включає перевидання оригіналів Deftones, таких як "Digital Bath" або "Be Quiet and Drive (Far Away)".
- Джонні Лофтус - allmusic.com
