Blade Runner

Саундтрек Вангеліса до футуристичного нуарного детективного трилера "Той, хто біжить по лезу" 1982 р., що вийшов за 12 років після виходу фільму, настільки ж похмурий та електронно льодяний, як і сам фільм. Тонко перемежовуючи фрагменти діалогів і звуки з фільму, Вангеліс створює примарні звукові ландшафти з шепотом і одкровеннями, черпаючи натхнення в близькосхідних текстурах і викликаючи в пам'яті неокласичні структури. Найчастіше холодний і тужливий, слухач майже чує байдужі вітри, що дмуть крізь неонові та металеві міські пейзажі Лос-Анджелеса 2019 року.  Палка саксофонна "Love Theme" стала одним із найбільш упізнаваних творів композитора і є одним із небагатьох теплих притулків у похмурій (але прекрасній) партитурі. Невдале включення балади "One More Kiss, Dear", написаної в стилі 1930-х років, перериває футуристичний синтезований потік альбому приглушеною трубою і вокалом у стилі Руді Валле. Хоч би якою гарною була ця пісня (і доречною у фільмі), вона звучить так, немов грає на далекому радіоприймачі Philco у вітальні Волтона, і на мить порушує настрій альбому. Шанувальники новаторського фільму Рідлі Скотта (а також ті, хто цікавиться еволюцією електронної музики) з теплотою приймуть цей запис у свої пластиково-карбідо-сплавні серця.

 - Зак Джонсон. Allmusic