Якщо Вілсон Пікетт міг зробити кавер на Archies, а Ел Грін - на Bee Gees, то чому б Чарльзу Бредлі не зробити свої інтерпретації на Black Sabbath? Глибоке, проникливе прочитання Бредлі пісні Black Sabbath «Changes» (з альбому 1972 року Vol. 4) стало чимось на зразок справжньої вірусної сенсації, коли вона вперше з'явилася на синглі для Record Store Day у 2013 році. Тепер вона стала заголовним треком та наріжним каменем третього альбому Бредлі, тож у цьому контексті вона звучить не як новинка, а як вражаюче, глибоко відчуте виконання, яким вона і є насправді. Як й на двох попередніх альбомах, на Changes Бредлі - один з найавтентичніших за звучанням артистів у ретро-соулі 2010-х. Продюсерська робота Томаса Бреннека проста, але натуралістично переконлива, а грубий, але пристрасний вокал Бредлі вигідно вирізняється з-поміж акомпанементу. (Більшу частину альбому Бредлі супроводжує гурт Menahan Street Band, але на двох композиціях цю роль виконує Budos Band). Більшість пісень на Changes - нові, але вони звучать так, ніби могли б бути раритетами лейблів Atlantic або Stax середини 60-х, а в їхньому виконанні відчувається звучання й емоційна сила класичного соулу. Бредлі провів роки, наслідуючи Джеймса Брауна, відтак вплив «Містера Динаміта» все ще чути у багатьох з цих мелодій. Але відтоді, як він почав свою запізнілу кар'єру звукозаписувача, Бредлі розвинув більше почуття власної гідності та більше впевненості у своїй музичній індивідуальності. На альбомі Changes грубувата сила голосу Бредлі проявляється з найбільшою силою, а в цій музиці відчувається запекла туга та потреба, майже відчутна у своїй правдоподібності. Чарльз Бредлі звучить не як соул-співак 60-х, він звучить як великий соул-співак незалежно від епохи. Однак «Changes» показує, що у свої 68 років Бредлі ще є куди розвиватися. Це набагато більше, ніж можна сказати про іншого хлопця, який заспівав «Changes», Оззі Осборна.
- Марк Демінг - allmusic.com
