Продовження шедеврального альбому Blizzard of Ozz, Diary of a Madman був випущений поспіхом групою, яка відчайдушно намагалася закінчити свій черговий альбом перед майбутнім турне. У підсумку альбом вийшов не зовсім цілісним - пара балад занадто затягнута та знижує темп, а провідне соло Ренді Роадса в "Little Dolls" так і не було замінено на версію, призначену для публіки. І все ж, незважаючи на те, що деяким пісням можна було б приділити більше часу, на Diary of a Madman є безліч блискучих моментів - принаймні, половина альбому стоїть нарівні з усім, що було на Blizzard, а титульний трек - це приголомшливо складний епік, який являє собою найкласичнішу роботу за всю занадто коротку кар'єру Роадса. Але навіть якщо деякі фрагменти альбому не дотягують до колишніх (і неймовірно високих) стандартів гурту, вони аж ніяк не погані; більше того, цього разу продюсування стало більш якісним, а інструменти краще прописані. Нерідко можна зустріти фанатів, які віддають перевагу Diary перед альбомом Blizzard, оскільки він створює ще більш містичний, моторошний настрій, а гра Роадса вийшла на ще більш високий рівень. Залишається тільки гадати, що могло б вийти зі співпраці Осборна з Роадсом у майбутньому, якби Роадс не загинув унаслідок дивної авіакатастрофи, якої, на жаль, можна було б уникнути.
- Стів Х'юї - allmusic.com
-500x500.jpg)
