Це водночас і танцювальний, і розслаблюючий матеріал; один з тих альбомів, на яких можна натиснути кнопку відтворення, перенестися в інший вимір та забути про мирські турботи. Dreamland, одночасно меланхолійний й радісний, досяг успіху у своїй простоті. На особливу увагу заслуговує другий сингл "Fable", який продовжує ту саму формулу, що й у "Children", але цього разу з використанням неземного жіночого вокалу (також увімкнуто інструментальну версію "Fable"). Однак до третього треку формула починає повторюватися, а до четвертого можна подумати, що цей альбом - всього лише одна довга, безперервна пісня. П'ятий трек, "In My Dreams", дає змогу переломити ситуацію, використовуючи різноманітні брейк-біти та зміну тональності до кінця пісні. За нею слідує "One and One" - чудова, зворушлива, мрійлива пісня з ніжним вокалом Марії Найлар, яка також стала масштабним світовим хітом і залишається однією з найщиріших танцювальних пісень своєї епохи. Пісня "Princess of Light", що слідує за "One By One", повертається до колишньої формули, але при цьому залишається п'янкою. "In the Dawn" вирізняється більш прямими, трансовими ритмами, а завершують альбом оригінальна версія "Children" та заключна "Red Zone". Так, пісні дуже схожі, але цей альбом має безсумнівну мрійливість, п'янку якість, яка може бути оцінена і молодими, й дорослими, і, якщо вже на те пішло, вартий того заради чарівних композицій "Children" і "One and One".
- Хосе Ф. Проміс. Allmusic
