Після випуску попереднього альбому минуло чотири роки - ціла вічність у її дискографії - Аріана Гранде витончено повернулася до центру уваги зі своїм відвертим сьомим диском Eternal Sunshine. Концептуальна подорож, як зазвичай, здебільшого є відповіддю на подробиці її стосунків, що промайнули у заголовках. Вона веде слухачів через розпад одного союзу (що закінчився розлученням) та повільне зцілення, якому сприяли іскри іншого (що викликав чималу кількість суперечок). Більша частина текстів - це пряме відсилання до драми, у якій Гранде посідає гідну позицію з самовладанням та стилем, у той час як негативне сприйняття сприймається з підморгуванням та нахабством. Моменти, що стали приводом для таблоїдів (наприклад, "The Boy Is Mine" та "True Story"), підливають масла у вогонь, проте Гранде намагається зосередитися на особистісному рості через самоаналіз у таких треках, як рефлексивні "I Wish I Hated You" та "Don't Wanna Break Up Again", що перетворюють її на звичайну жінку, яка пропагує здорові методи догляду за собою, як-от самозаспокоєння та терапія. Ті, хто очікував побачити в альбомі рейвера з хаус-індустрією, не знайдуть тут альбому, наповненого бопами в стилі "Yes, And?". Натомість Гранде балансує між теплими, соковитими відтінками R&B у "Positions" та "Thank U, Next" та більш легкими, приємними на дотик композиціями у "Sweetener". "Yes, And?" - це справді енергійний центральний елемент альбому, блаженна доза танцювальної магії, яка слідує за "Express Yourself"/"Born This Way" у низці гімнів, натхненних бальними танцями, що сприяють розвитку. Мерехтлива "We Can't Be Friends (Wait for Your Love)", хоча й не така життєрадісна, але схожа на Робін композиція з неоновими синтезаторами, мерехтливим продюсуванням або пульсуючим грувом, підсилює гірко-солодку вразливість її текстів, а іскристий поцілунок "Bye" змушує поїзд відродження диско рухатися вперед, поки Гранде танцює, проганяючи свої біди. В іншому Eternal Sunshine дотримується бездоганно спродюсованих середньотемпових пісень, які підкреслюють її вокальний діапазон та безліч думок, які вона повинна вихлюпнути зі своїх грудей на такому важливому етапі свого життя. Це зовсім не нудно; скоріше, ці треки гіпнотизують (пробудження "Supernatural"), заспокоюють ("Eternal Sunshine") або живлять душу, як титульні промені світла ("Imperfect for You"). Закриваючи альбом ріжком "Ordinary Things", Гранде звертається до своєї бабусі Марджорі по милу й мудру пораду про те, як зробити стосунки тривалими. Ця зворушлива мудрість обрамляє дуже дорослий розрив молодої артистки та зцілення, нехай навіть і брудне, що послідувало за ним. Після того як наприкінці 2010-х вона щорічно підкорювала чарти з якістю, яка неухильно знижувалася, роки, витрачені на переосмислення та дорослішання, були явно плідними, тож у результаті вийшов один з найсильніших та найбільш цілісних її альбомів на сьогоднішній день. Eternal Sunshine - це Гранде на піку форми, чарівне дорослішання, піднесене, стійке та впевнено стримане.
- Ніл З. Йенг. allmusic.com
