Незважаючи на те, що Warp займається випуском «церебрального» хіп-хоп імпринту Lex Records (Boom Bip, Tes), альбом DM & Jemini «Ghetto Pop Life» має більше спільного з карикатурним нальотом каліфорнійської старої школи, аніж з будь-якою сучасною естетикою інді-хіп-хопу. Джазовий, зациклений стиль продюсування Денджер Мауса та збуджений, завзятий вокал Джеміні (згадайте Slim Kid 3) одразу ж наштовхують на порівняння з героями стилю 90-х Souls of Mischief або Pharcyde, останні з яких запрошені на готичну композицію "Medieval", виконану за стилем мейпоул. Хоча це неминуче, вражаюча схожість не применшує переваг альбому, ймовірно, тому, що DM & Jemini занадто зайняті веселощами, щоб проповідувати, вказувати пальцем або сумувати за днями, що давно пройшли. Виділяються широкоекранний перший сингл «Ghetto Pop Life», оксамитове мерехтіння «Yoo Hoo!» та натхненний Just Blaze гелієвий соул клубної «The Only One». По мірі того, як альбом сходить нанівець, він трохи втрачає свою силу - клішований політичний реп "Bush Boys" здається натягнутим чи недоречним, - але здебільшого він сповнений моментами, що чіпляють, ударами й енергією. Виразний, але не безглуздо ностальгічний та веселий, але не дурний, Ghetto Pop Life - це переконливо сильний дебют.
- Марк Питлік - allmusic.com
