З моменту свого утворення у 2016 році лондонці High Vis постійно вдосконалюють свою палітру прогресивного хардкору з відтінками пост-панку, брит-попу, нео-психоделії та навіть медчестерського груву, створюючи золоту середину між хуками та несамовитістю, мелодіями та мош-пітами. Вокаліст Грем Сейл описує їхній третій альбом 'Guided Tour' як вісь конкуруючих сил: «Він намагається бути альбомом, що обнадіює, але водночас і лютим». До складу гурту входять барабанщик Едвард « Ski» Харпер, басист Джек Манкастер та гітаристи Мартін Макнамара й Роб Хаммарен. Глибоке коріння гурту у британській та ірландській DIY хардкор-сценах допомогло їм укорінитися, але водночас розвиватися, надихаючись рівною мірою занепокоєнням та праведним гнівом.
З перших же секунд, коли грюкають двері таксі, верещить машина і мішкуватий ритм оживає, «Guided Tour» звучить як робота гурту, який прагне до нових вершин з киплячою енергією. Запис відбувався протягом кількох тижнів у лондонській студії Holy Mountain Studios з продюсером Джоною Фалько та інженером Стенлі Грейветтом, тож результат вийшов динамічним та вивіреним, як гімни, вбиті в пам'ять через піт і повторення. Харпер переходить до справи: «У нас була чітка ідея, ми використовували кожен момент. Можливо, коли нам буде по 60, ми зможемо сісти за стіл та виробити правильне звучання барабанів, але поки що йдеться про те, щоб довести справу до кінця".
11 пісень альбому охоплюють весь спектр сучасної гітарної музики, відточеної досвідом, товариством та суспільними розчаруваннями. Від розмашистого вуличного панку («Drop Me Out», «Mob DLA») до дзвінкої інді-посмішки («Worth The Wait», «Deserve It»), від важкого alt («Feeling Bless», «Fill The Gap») до shoegazey spoken word («Untethered») - хімія гурту трансформує будь-який стиль у свою унікальну атмосферу. Сейл підтримує цей сплав, що розвивається: «Довгі роки, вийшовши з хардкору, ми мали досить чіткі межі - інші сцени були окремими світами. Зараз усе більше змішується, черпаючи з різних джерел».
Ніде ці почуття не проявляються так сміливо, як у «Mind's A Lie», танцювально-панк-гімні, натхненному любов'ю Харпера до хаусу, гаражу та піратського радіо. Вкраплення семпльованого жіночого вокалу (знаменитої співачки та діджея з Південного Лондона Елл Мерфі) вливаються до ритму з низького баса, напружених ударних і блискучої гітари, перш ніж стійкий голос Сейла починає вимовляти суворі істини ("Face to face with all I've known / I can't call these thoughts my own"). Після раптового зриву трек перебудовується й злітає, прямуючи до горизонту серед серпанку дзвінких гітар та висхідного голосу Мерфі, від вулиць до чогось позамежного.
