Звук органу Hammond, що наводить страх, - ось що зробило Van Der Graaf Generator однією з найпохмуріших та найбільш захопливих ранніх прогресивних груп. На альбомі H to He Who Am the Only One замислені звуки синтезатора й осцилятора разом з виразним та занадто зловісним голосом Пітера Хемміла роблять його однією з найкращих робіт цього британського гурту. Почавшись з прог-класики "Killer", восьмихвилинного синтезованого торжества грізних тональностей та загрозливої лірики, альбом поступово занурюється до тіні зловісного інструментального настрою Van Der Graaf. Завдяки чудовій ударній роботі Гая Еванса, який використовує барабани тімпані повною мірою, такі треки, як "The Emperor in His War-Room" та "Lost", сповнені затемненої текстури, яка ніколи не слабшає. Ефектне використання саксофону (альт з тенором) та баритону Девіда Джексона надає похмурості трохи життя, не позбавляючи інструментальну мелодійність. H to He - це композиція на науково-фантастичну тему, підкріплена похмурим, але надзвичайно переконливим використанням важких тембрів та відсутністю ритмів чи поривчастих пульсацій. Цей альбом, що представляє Van Der Graaf на їхньому найвидатнішому етапі, є найчистішим зразком того, як має звучати темний прогресивний рок.
- Mike DeGagne - allmusic.com
