Він віддає данину поваги великим кантауторі – поетичним італійським співакам-піснярам тієї епохи, додає кінематографічні штрихи, що нагадують класичні саундтреки, та пропонує оригінальну композицію, яка органічно вписується в репертуар.
Поєднуючи кінематографічну елегантність із непереборним грувом, Броннер створює багатий звуковий ландшафт, який є водночас проникливим і невимушено стильним. Альбом «Italia», спродюсований Ніколою Конте в Римі та Барі, є даниною поваги мелодії, ритму та гарному життю.
1970-ті роки були часом культурної відкритості та мистецького обміну в Європі. Італійські пісні – поряд із французькими шансонами, іспанськими каньйонесами та німецькими шлагерами – сформували загальноєвропейський саундтрек, що перетинав кордони та покоління. Італійські хіти заполонили французькі ефіри, заповнили полиці німецьких музичних магазинів і навіть вплинули на британських артистів. Це була епоха цікавості та зв'язків, коли музика слугувала спільною мовою надії та уяви.
Сьогодні, коли розбіжності, здається, зростають, Тілль Броннер нагадує нам про те, що колись об'єднувало нас – і що може об'єднати знову. «Італія» – це запрошення знову відкрити для себе тепло, відкритість і дух Європи, яка вірить у себе.
