Композиція «Leave Of Absence» починається зі скрипкового перебору, від якого холоне в душі, а потім переходить до дуельного гітарного божевілля, створеного Шоном Мартіном (Twitching Tongues, ex-Hatebreed) та Майком МакКензі (The Red Chord). Umbra Vitae не зупиняються на досягнутому, виконуючи «Belief Is Obsolete» та «Clear Cutter», демонструючи електрізуючу ритм-секцію Джона Райса (Uncle Acid, Tsjuder) та Грега Вікса (The Red Chord). Захоплива «Anti-Spirit Machine» виходить на сцену як бойовий клич пригноблених. З цього моменту Umbra Vitae продовжують громити й трощити все, що потрапляє до поля зору. Дисонуюча «Reality In Retrograde», що дисонує, зі скреготом переходить у громіздку «Past Tense» та похмуро-спокусливу «Velvet Black». Дві пісні, які є втіленням металевої важкості. Потім «Twenty-Twenty Vision», «Algorithm Of Fear» та «Empty Vessel» набирають обертів, підстьобувані пронизливими ліричними темами та нелюдським вокалом Джейкоба Беннона (Converge). Нарешті, трійця з повільної «Cause & Effect», наджорстокої «Deep End» та вихрової «Nature vs. Nurture» продовжує наносити удари, внаслідок чого з'являються взаємопов'язані «Fatal Flaw» та «Light Of Death» як злісний фінал цього шедевру сучасного металу.