Гурт TCO під керівництвом Джея Свінскоу описують як «вишуканий та інтелектуальний, але водночас атмосферний і душевний» (NME). Це один із небагатьох гуртів останніх років, якому вдалося успішно поєднати сучасні техніки студійного звукозапису з фантастичним живим виконанням; їхнє бачення джазу та саундтреків до фільмів поєднується з цілком сучасним підходом покоління семплерів. А в особі свого номінального лідера, Джея Свінскоу, вони мають людину, яка, так би мовити, так само переймається тим, як звук виглядає, як і тим, як він звучить…
Наприкінці 1999 року організатори програми «Порту — Європейське місто культури 2000» запитали Свінскоу, чи не хоче гурт написати саундтрек до німого фільму для відкриття урочистостей. Це здавалося ідеальною нагодою розширити ідеї TCO у той світ, який дав їм їхню назву. Але різниця полягала в тому, що це було одноразове живе виконання. Фільмом був «Людина з кінокамерою» Дзиги Вертова — ранній документальний фільм 1929 року з Радянського Союзу. Виступ у старому театральному залі в Порту завершився овацією стоячи від 3 500 глядачів. З того вечора TCO виконують цю музику наживо на кінофестивалях від Туреччини до Шотландії.
Але ця робота також мала визначальний вплив на альбом, який згодом став «Every Day». Деякі треки, що увійшли до альбому, були написані спеціально для супроводу фільму, але, що важливіше, це спонукало Свінскоу та гурт думати в категоріях поєднання звуків і фактур, а також розгортання сюжетних ліній у часі за допомогою цих звуків. Зокрема, назва «Every Day» базується на сюжеті фільму, який зображує один день із життя ідеалізованого радянського суспільства: від пробудження людей вранці, через різні уявлення про робоче місце, потім до дозвілля і зрештою — назад до кінотеатру...
