Третій з трилогії легендарних альбомів Iron Maiden, Powerslave часто називають улюбленим альбомом фанатів, який завершує зоряну серію, що закріпила за групою статус визначальної для жанру. Якщо The Number of the Beast був віхою для металу всіх часів, то Powerslave - це, можливо, квінтесенція творчості Maiden, що зібрала в одному місці всі ключові елементи визначальної епохи гурту. Альбом відкривається піснею Maiden, що запам'яталася найбільше, яка одразу ж стала класикою металу: британський хіт "Aces High" (швидкісна ода повітряним боям Другої світової війни) так само, як і апокаліптична "2 Minutes to Midnight". Далі ми насолоджуємося інструменталом «Losfer Words (Big 'Orra)», який Maiden періодично використовували для того, щоб тримати фанатів у трепеті від своїх технічних здібностей. Далі йде пара найкращих та найзабутіших композицій альбому: "Flash of the Blade" та "The Duellists" є прикладом бойових гімнів, які становили важливу частину їхньої ліричної концепції, навіть якщо обидві пісні присвячені бою на мечах, а не сучасній військовій історії. До кінця альбому ми бачимо Maiden у їхньому найпрогресивнішому й найамбітнішому вигляді. Семихвилинний заголовний трек спирається на "To Tame a Land" попереднього альбому з його використанням близькосхідних мелодій, заглиблюючись до єгипетської міфології для роздумів про владу чи смерть. Це призводить до найбільшого, найграндіознішого епічного твору у каталозі Maiden - "Rime of the Ancient Mariner", багатосекційного, тринадцяти з половиною хвилинного прогресивного твору, адаптованого з поеми Семюела Тейлора Кольріджа. Хоча цю пісню не можна назвати завзятою, її мінливі настрої та піднесені інтелектуальні домагання зробили її улюбленою на концертах. Цей матеріал допоміг Powerslave стати альбомом Maiden, який найбільше вплинув на жанр прогресивного металу, що зароджувався (який у своїй ранній формі, по суті, об'єднував Rush з подібним матеріалом Maiden). У цьому контексті «Back in the Village» дещо губиться на тлі решти; це тематичне продовження «The Prisoner», хоча й не таке незабутнє. Й хоча ми не чуємо колишніх панківських впливів, Powerslave відображає всі основні аспекти особистості гурту у роки перебування при владі Дікінсона, та робить це, працюючи на повну котушку. Можливо, частково це пов'язано з тим, що Powerslave - перший альбом Maiden, у якому бере участь той самий склад, що й у його попереднику, що створює певну спадкоємність та рівень довіри. А можливо, річ у тім, що ми спостерігаємо за великою групою в її творчому розквіті. Хай там як, можна з упевненістю стверджувати, що Powerslave підбиває підсумок того, чому Iron Maiden були настільки важливими та впливовими, навіть ефективнішими за The Number of the Beast, принаймні, на суто музичному рівні. Можливо, він не такий простий чи доступний, але він тією ж мірою класичний та найважливіший.
- Стів Х'юї - allmusic.com
