Rock Bottom, записаний за участю зоряного складу музикантів з Кентербері, був заслужено визнаний одним з найкращих арт-рокових альбомів. Кілька факторів, що оточували життя Вайатта, допомогли сформувати його результат. По-перше, альбом було записано після того, як колишній барабанщик та співак Soft Machine випав з вікна п'ятиповерхівки та зламав хребет. Легенда свідчить, що альбом став літописом його перебування в лікарні. Вайатт спростовує цю думку в примітках до перевидання альбому, що вийшло у 1997 році на лейблі Thirsty Ear, а також у книзі Wrong Movements: A Robert Wyatt History. Більша частина матеріалу була написана до його нещасного випадку напередодні репетицій нового складу Matching Mole. Робота над матеріалом була завершена в лікарні, де Вайатт зрозумів, що тепер йому доведеться більше співати, оскільки він більше не може бути тільки барабанщиком. Багато з пісень Rock Bottom - дуже особисті та інтроспективні пісні про кохання, адже незабаром він одружиться з Альфредою Бенге. Бенге сказала Вайатту, що його музика занадто загромаджена й потребує більшого простору. Тож Роберт Вайатт не лише розчистив новий ґрунт для написання пісень, а й презентував їх по-іншому, не кваплячись, щоб такі пісні, як "Sea Song" або "Alifib", розвивалися повільно. Попередні спроби написати пісні про кохання, як-от "O Caroline", хоча й були щирими та сумними, були дуже буквальними та лірично незграбними. Rock Bottom став найбільш цілеспрямованим та спокійним альбомом Роберта Вайатта до самого моменту його виходу. У 1974 році він отримав французький Гран-прі Charles Cros Record of the Year Award. Він також вважається обов'язковою платівкою в будь-якій комплексній колекції психоделічного або прогресивного року. Одночасно було випущено перший з двох його синглів, що потрапили до британського Топ-40, - "I'm a Believer".
- Джим Пауерс. allmusic.com
