"Єдиний альбом "Writing on the Wall" був театральним важким блюз-психоделік-роком, який, незважаючи на свою міць та загрозу, був надто очевидним похідним від найкращих й оригінальніших виконавців, щоб вважатися помітною роботою. Органно-гітарні поєднання багато в чому завдячують Doors, Procol Harum та Traffic, хоча ставлення до них зловісніше та похмуріше, ніж у будь-якого з цих гуртів. Вокал іноді досить відверто відсилає до Артура Брауна, особливо коли Лінні Патерсон переходить на несамовитий крик; Джим Моррісон, Гері Брукер або Стіві Вінвуд теж явно наклали на нього свій відбиток. Щодо позитивних моментів, то гурт справді грає з соул-роковим тріском; пісні інколи непередбачувано змінюють темп (періодично вступаючи й виходячи з ритму) та мелодію, хоч й не так запам'ятовуються, як, скажімо, "Crazy World of Arthur Brown"; інколи трапляються нестандартні штрихи акордеону та, у "Virginia Waters", вокал, що нагадує про Роджера Чепмена з Family. "
- Річі Унтербергер. allmusic.com
