З 28-хвилинним вступним треком, злегка доповненим ліричними темами та одними з найкращих ритмічних натисків, записаних Manowar, The Triumph of Steel, можливо, є найкращим альбомом гурту зразка 90-х років. Хоча Manowar ніколи не відмовлялися від свого класичного пауер-металу у стилі "меча та чаклунства", вони розвивалися у музичному плані протягом першого десятиліття своєї спільної діяльності, тож музика цього релізу 1992 року стала результатом незліченних годин, проведених у лісі над створенням екстремальних музичних образів. Трек "Ride the Dragon" - це винятково швидкий трек, що свідчить про прагнення басиста/автора Джоуї ДеМайо до високошвидкісних композицій. У Manowar та їхньому мультяшному металі немає абсолютно ніякої тонкощі чи іронії, відтак багатьом слухачам буде важко сприймати їх всерйоз. Їхнє кредо, "смерть фальшивому металу", й подібні заклики постійно повторюються, але на відміну від інших коміксових гуртів, як-от Gwar, Manowar не сміються над цим. Вони абсолютно серйозні. Цілком зрозуміло, що слухачі або критики відмовляються навіть визнавати такі гучні заклики Manowar - в Америці, в той час як у європейській металічній пресі гурт часто отримує прихильні відгуки, - але є щось захоплююче в музикантах, які так віддані своїй справі, навіть якщо вона має безглуздий вигляд. Вірність - рідкісна властивість людини, тож на альбомі The Triumph of Steel Manowar демонструють її своїм шанувальникам, своєму ремеслу та самим собі. Розглядаючи цей колектив-ветеран, слухачі та критики, які люблять важку музику, могли б на мить призупинити свої глузування й віддати Manowar належне. Протягом десятиліть гурт працював заради втілення ідеалу, а не заради моди чи грошей. Тим самим вони допомогли визначити химерний вигляд дивної, але дуже реальної культури металу.
- Вінсент Джефріс - allmusic.com
