ЕР Duster 1975 демонструє, як вправно гурт поводиться зі своїм звуком, що змішує мрійливі, відверті пісні з тонкими електронними та експериментальними елементами. Перші дві пісні демонструють, наскільки багатогранною може бути ця концепція: від жерстяної драм-машини «Irato» з приглушеним, гіпнотичним вокалом та безліччю гітар та синтезаторів до суворого, споглядального, гітарно-барабанно-вокального аранжування «Memphis Sophisticate». Тремоло вокалу й каскадна мелодія «The Motion Picture» та «August Relativity» з барабанами, що відстають, та ширяючими гітарами є прикладом розкішного, експансивного стилю Duster, а «And Things (Are Mostly Ghosts)» та «Want No Light to Shine» вирізняються як два найтонше опрацьовані фрагменти гурту. Навіть у найспокійнішому виконанні 1975 відмовляється меркнути на задньому плані; навпаки, він вкотре доводить, що Duster можуть зробити більш цікавою межу між space-rock та lo-fi, ніж будь-який з цих стилів сам по собі.
- Хізер Фарес - allmusic.com