Було б помилкою вважати Sum 41 черговою другосортною групою, що нажилася на бумі панк-попу початку 00-х, навіть якби вони найняли Джеррі Фінна для продюсування All Killer No Filler. Так само, як Фінн робив це для Blink-182 чи Green Day, він надає панк-попу Sum 41 гострий, як бритва, характер, той самий динамічний звук, який допомагає цій музиці так добре прижитися на MTV або радіо. Крім чудового продюсування, чимала заслуга у цьому належить і гурту. Її авторство пісень тут явно більш різноманітне, ніж роком раніше на дебютному альбомі Half Hour of Power; наприклад, реп та метал 80-х років тут проявляються частіше, ніж на першому альбомі, а також привносять веселе відчуття сценічності. Пісня «Fatlip» - мабуть, найкращий приклад того, як Sum 41 постаралися урізноманітнити музику, додавши до неї не тільки павер-акорди і мелодійний панківський вокал. Судячи з цього альбому, Sum 41 все ще не дотягують до рівня таких альт-рокових колег, як Weezer або Green Day, але гурт явно рухається по правильному напрямку. А поки що важко не насолоджуватися цим альбомом, навіть якщо він трохи деривативний.
- Джейсон Бірчмейер - allmusic.com