Перше правило збірок найкращих хітів: починайте все з вибуху, а не з пісні, якій потрібно близько хвилини, щоб відірватися від землі, та близько 80 секунд, щоб зазвучав вокал. Можливо, «Carousel» і є хронологічно правильним способом почати альбом Blink-182 «Greatest Hits», але початок у неї повільний - утім, і самі Blink-182 навряд чи поспішали вийти з дому. Їм знадобилося багато часу, щоб набрати швидкість - тільки на третьому альбомі, Dude Ranch 1997 року, у них з'явилося чуття на нудотні поп-хуки, про що свідчить пісня «Dammit», не тільки їхній перший великий хіт, а й перша пісня, яка запам'ятовується. Цього виявилося достатньо, щоб отримати квиток до вищої ліги, тож їхній наступний альбом, «Enema of the State» 1999 року, став блокбастером завдяки кросоверному хіту Top Ten «All the Small Things», безперервно запам'ятовуючомуся, неперевершеному зразку бабблгам-попу, що лунав на радіо Y2K між *NSYNC або Брітні Спірс. Це, як доводить Greatest Hits, було як благословенням, так й прокляттям Blink-182: у них була здатність видавати чудові поп-сингли, але коли вони промахувалися, то звучали легко і несерйозно. Це стосується не тільки їхніх зухвало-безглуздих пісень для вечірок, яких було чимало; навіть такі задумливі, сповнені ангсту підліткові мелодрами, як «Adam's Song», видаються дещо легковажними і швидкоплинними. Звісно, гурту не допомогло ані кришталево чисте, надмасивне виробництво - антитеза панку, - ані тонкий, плаксивий вокал Марка Хоппуса чи Тома Делонжа, через який навіть серйозні теми здавалися легковажними підлітковими турботами. У довгостроковій перспективі ці два фактори зводять нанівець всю сопливу чарівність Blink-182, особливо тому, що їхнє творчість мала тенденцію бути то вдалою, то провальною, тож навіть цей Greatest Hits вийшов неоднорідним. У ньому є всі їхні найкращі пісні - зокрема, «Dammit» та «All the Small Things», а також «Josie», «What's My Age Again?», «The Rock Show» й «Stay Together for the Kids», - але 17 пісень, зокрема й «Not Now», яка раніше не видавалася, та кавер-версія пісні Only Ones «Another Girl, Another Planet», узята з реаліті-серіалу MTV за участю барабанщика Тревіса Баркера та його дружини Playmate, дещо затягнуті. Можливо, на альбомі і є всі їхні сингли, що потрапили до чартів, але його велика тривалість, як правило, підкреслює слабкі сторони Blink-182, а не сильні. Проте група встановила стандарт комерціалізації поп-панку на рубежі тисячоліть, відтак вона не тільки була кращою за подальші співзвучні гурти, а й мала кілька хороших мелодій, які найкраще почути на цій періодично розважальній збірці.
- Стівен Томас Ерлевайн - allmusic.com
