Так само, як і багато композиторів та музикантів, що створюють переважно інструментальну музику, творчість Йоганна Йоганнссона називають кінематографічною, адже він і справді створив кілька фільмів. Проте, "And in the Endless Pause There Came the Sound of Bees" посідає особливе місце серед його творчості. Цю музику було написано до короткометражного анімаційного фільму Марка Краста "Varmints" 2008 року, адаптованого за однойменною ілюстрованою книжкою Хелен Ворд, написаною Крастом, та ця історія відповідає тим проблемам, які Йоганнссон досліджував у таких роботах, як "IBM: Посібник користувача" або "Фордландія" з майже моторошною досконалістю. Технології, пихатість, надмірне споживання та довкілля - все це в історії Varmints про маленьке звірятко, що мусить знайти спосіб захистити життя, як воно його знає, від міста, що наступає. За допомогою Празького філармонійного оркестру та хору Йоганнссон протягом 37 хвилин розповідає про чистоту та порочність, надію та відчай, природний та механічний світи - коротка робота порівняно з іншими його альбомами. Але якщо масивність таких робіт, як "Фордландія", певною мірою й робила їх такими приголомшливими, то сила "And in the Endless Pause There Came the Sound of Bees" полягає в її невеликому розмірі - як наче в бешкетника, якому присвячено фільм. За три з гаком хвилини "Theme" накидає тендітну красу наповненої бджолами галявини та перші натяки на прийдешнє спустошення; індустріальні дрони та електронні парові траси "The Flat" створюють враження про його наслідки всього за кілька хвилин. Навіть якщо це не найпохмуріша музика Йоганнссона, вона одна з найемоційніших, та набагато похмуріша, ніж більшість партитур до анімаційних фільмів. Однак його підхід ніколи не буває карикатурним. Приглушені струнні й арфа у "Entering the City", звабливий орган та хор у "Siren Song" - одни з найтонших його творів, а проблиски світла та надії у "Pods" та "Rainwater", що звучить так свіжо, що здається, начебто її несе вітерець, є ще більш звабливими. Як завжди, Йоганнссон передає ці перепади настрою без особливих зусиль, але з великою тонкістю. Найбезнадійніші моменти альбому, як-от сопрановий вокал, що майже ридає, у "City Building (Alt. Version)" та безкрайня похмурість "Escape", наступають перед сходом струнних "Inside the Pods" і широкою радістю "End Theme", але все це далеко не клішовано. Альбом "And in the Endless Pause There Came the Sound of Bees" спочатку було випущено в кількості 1000 примірників на вінілі під час північноамериканського турне Йоганнссона у 2009 році, але значно більше людей мають почути цей потаємний альбом композитора, який з кожною роботою виражає себе дедалі витонченіше.
- Гізер Фарес. allmusic.com
