Після пари відносно посередніх альбомів «Manslaughter (2014)» став хорошим поверненням для Body Count, який сигналізує про невелику зміну у бік більш метал-орієнтованого звучання. Однак це не суперечить тому, що слухач може почути на «Bloodlust», оскільки це найжорсткіший метал-орієнтований реліз гурту на сьогоднішній день. Гострі як бритва рифи, важкі удари та Ice-T у відмінній вокальній формі. Він ще ніколи не звучав так агресивно й брутально, однак це йому дуже личить. У ліриці на нас, як завжди, чекають такі теми, як корумповані політики, соціальні проблеми (особливо проблеми чорних та білих у США), погані копи, насильство в гетто та банди. У цьому немає нічого незвичайного для Body Count, але Ice-T, як зазвичай, має що сказати на ці теми. Погоджуватися з ними чи ні, але вони вдало зачіпають ці питання в прямій та відвертій манері. Тут немає гладких промов політиків, просто розгнівана людина говорить про безвихідь та корупцію світу, як вона це бачить.
Матеріал, представлений на 11 треках альбому тривалістю 41:00 хвилин, загалом гарно написаний та достатньо запам'ятовується. Серед них можна виділити "Civil War", "This is Why We Ride" або "Black Hoodie", але на альбомі немає жодного невдалого треку. Body Count навіть виконали гідний кавер на «Raining In Blood / Postmortem 2017» гурту Slayer. "Bloodlust" вирізняється потужним, сирим та детальним звуковим продюсуванням, що ще більше підсилює відчуття того, що "Bloodlust" - найважчий альбом Body Count на даний момент. Насамкінець «Bloodlust» демонструє позитивний розвиток звучання, хоча хоча хоча б один пустотливий/гумористичний трек не завадив би, але очевидно, що Body Count прагнули до більш серйозного та агресивного звучання на «Bloodlust», тож ця місія їм цілком вдалася.
