Назва другого повноформатного альбому Duster "Contemporary Movement" ("Сучасний рух") у контексті популярності музики на зламі століть розкриває уїдливе почуття цього гурту з Сан-Хосе щодо свого місця в екосистемі поп/року. Їхня часто рідкісна й лаконічна подача (особливо в таких треках, як "Auto-mobile") гарантує Duster місце за межами сучасного музичного мейнстриму. Але в більш ідеальному світі на цьому, найдоступнішому на сьогоднішній день, релізі гурту було б щонайменше три радіохіти. Відкриваючий трек "Get the Dutch" починається з колискової з відлуння синтезатора, яка нагадує про космічне звучання Stratosphere (дебютного повноформатного альбому Duster), що звучав так, начебто його написала людина, яка обертається на орбіті Землі на зламаній космічній станції "Мир" без надії повернутися додому. Звідси пісня різко переходить у Duster у його найзахопливішому стані, з барабанним тріском від Джейсона Альбертіні та резонувальними гітарними акордами, що висять у повітрі досить довго, щоб сказати багато про що. Вокал відіграє більш помітну роль у Contemporary Movement, слідуючи курсом, прокладеним на EP 1975 1999 року, розкриваючи талант автора пісень, що додає ще одну причину для захоплення цією групою. Такі слова, як "Escapism creeps into our recipes" і "...we make friends just to have more projects/we make friends just to turn them into enemies" з пісні "Get the Dutch" розповідають правдиві історії, які нам не завжди зручно визнавати. Треки ("Travelogue", "Cooking" і "Unrecovery") також потраплять у щільну ротацію на міфічній радіостанції, яка живе десь поза межами часу та простору, де існує Duster.
- Шон Герлі - allmusic.com
