Випущений у серпні 1973 року, альбом було розпочато на Ямайці за рік до цього. Група більше не функціонувала як єдине ціле... Джаггер узяв на себе більшу частину інфантильної лірики, яка звучить виснажено та роздуто, ніби вони викинули цей реліз як легкий спосіб заробити долари. Дивно, але фанатів Стоунз це, схоже, не хвилювало: альбом став номером 1, а для цього рецензента ознаменував прихід дедалі менш актуальних записів Стоунз. Goats Head Soup ознаменував кінець психоделічної подорожі, кінець настроїв 60-х, неначе цей гурт бешкетників, який подарував нам такі чудові альбоми, як Let It Bleed або Beggars Banquet, був на грані того, щоб випустити Some Girls та привести на свої шоу зовсім нову аудиторію, Шоу та музику, які тепер були більше про те, щоб бути зірками, ніж про великі акорди, супер рифи, та з присмаком неінтелігентності, що йшла в ногу з бездумічністю речей, пов'язаних з поп-культурою, бульварними новинами та кокаїном, гурт тепер справляв враження, що їм мало що потрібно або хочеться доводити. Хоча, якщо серйозно, коли гурт цілими днями роз'їжджає у своїх особистих лімузинах, про що їм писати, окрім як про те, що вони намагаються зробити цікавим життя мільярдерів.
Вплив Білла Ваймана ставав дедалі менш помітним і тут, й у наступні роки. Звичайно ж, Чарлі майстерно та бездоганно грав на барабанах, хоча було дивовижно бачити, що більшість пісень було написано за останні два-три роки, і їх було передубльовано та перезаписано продюсером Джимом Міллером і новачком Міком Тейлором, що, безсумнівно, пояснює відсутність в альбомі справжнього звучання Rolling Stones.
І ще обкладинка альбому, на якій зображено Джаггера з вуаллю та мармуровими очима, з рубіново-червоними губами, немов порцелянова статуетка, який заглядає в щілину, що наводить на думку про жіночу вагіну. Звісно, це свідчить про душевний стан Джаггера, про те, що він - все для всіх жінок, а ця незграбна іміджева нісенітниця - найсамовихвальніша річ, яку він коли-небудь мав на увазі. Але це був початок 70-х, й попереду було ще більше дивацтв, ніж світ міг собі уявити, і нікому не потрібно було затримувати подих в очікуванні.
