Island Boogie

На заході Rotation 2023 Мічем випробував попередні версії восьми треків альбому, а відгуки та реакція танцполу визначили звучання й аранжування фінальних міксів. У липні цього року Мічем повернеться на захід та презентує альбом на Rotation 2024. З огляду на натхнення, яке він черпав з попередніх фестивалів, це буде особлива подія.
У музичному плані альбом Island Boogie є найбільш повнофункціональним та майстерно вибудуваним вираженням звучання The Emperor Machine, яке Мічем описує як «електронне космічне диско-бугі». Це звучання, у якому простежуються відгомони панк-фанку і даб-диско початку 80-х з Нью-Йорка, вінтажного електро, прото-хаусу або лівоцентристського сінті-бугі, але яке миттєво впізнаване для тих, хто стежив за кар'єрою Мічама протягом останніх трьох десятиліть.
На Island Boogie Мічам також продовжив свою плідну співпрацю з Северін Мулетін, чий стильний та характерний вокал раніше прикрасив його популярні сингли «Dance Por Amor» та «Your Own Style». Тут Мулетін бере участь у чотирьох треках: кислотно-мерехтливому ретро-футуристичному вейв-бугі «La Cassette» (з додатковою перкусією від Руперта Брауна); заразливою, карколомною енергією нещодавнього синглу «Devoilez-Vous»; та хлюпаючому аналоговому синт-фанку «Wanna Pop With You» і «Vas-y-Le Chat».
Мічам також відшукав місце для кавера на класику поп-року Фокса 1976 року «S-s-s-single Bed», одну з найулюбленіших пісень артиста зі Стаффорда. Його версія, де головну партію виконує Мішель Бі, а на гітарі грає Дейв Атертон, переосмислює трек, перетворюючи його на заразливий електро-поп під впливом Chic, насичений калейдоскопічними синтезаторними звуками, приспівами та заводними барабанами.
Інструментальні складові класичного звучання Emperor Machine виходять на перший план у трьох інших композиціях альбому. Це джаз-фанк з теплотою заголовного треку, що відкриває платівку, рідкісні хлюпаючі звуки, біпи, бас у стилі TB-303 та яскрава електроніка «Walk The Dog», а також екзотична, некваплива космічна електроніка «Cha Murrah Etem», тепла, але пронизлива робота, присвячена його покійному батькові. Запальна та п'янка, з натяками на балеарику та digital reggae, вона пропонує підходяще гарне й тактильне завершення найвиразнішого та найдоступнішого альбому Мічама.