Led Zeppelin від самого початку мали повністю сформоване, неповторне звучання, про що свідчить їхній однойменний дебют. Довівши до крайності важкий, спотворений електричний блюз Джимі Хендрікса, Джеффа Бека і Cream, Zeppelin створили величний, потужний гітарний рок, побудований на простих, запам'ятовуваних рифах і громіздких ритмах. Але ключем до натиску гурту була тонкість: це був не просто натиск гітарного шуму, це були відтінки і текстури, наповнені чергуванням динаміки і темпу. Як доводить Led Zeppelin, гурт був здатен на таку багатошарову музику від самого початку. Хоча тривалі психоделічні блюзові композиції "Dazed and Confused", "You Shook Me" та "I Can't Quit You Baby" часто привертають найбільшу увагу, решта альбому є найкращим свідченням того, що буде пізніше. Пісня "Babe I'm Gonna Leave You" переходить від фолкових куплетів до гучних приспівівів; "Good Times Bad Times" і "How Many More Times" - грувові, блюзові шафли; "Your Time Is Gonna Come" - гімнічний хард-рокер; "Black Mountain Side" - чистий англійський фолк; а "Communication Breakdown" - несамовитий рокер із майже панківською атмосферою. Хоча альбом не такий різноманітний, як деякі з їхніх пізніших робіт, він, тим не менш, став важливим поворотним пунктом в еволюції хард-року і хеві-металу.
Стівен Томас Ерлевайн. Allmusic.com
