Гурт Flower Travellin Band досить складно визначити, до якого жанру він належить. Чи є вони прогресивним роком? Ну, у них є пісні й елементи прогресивного року, але не у всіх випадках. Чи є вони Heavy Psych? Іноді. А хард-рок? Можливо. Чи є вони прото-металом? Часом дуже близько. Ну, а Doom - це те, що знаходиться між сторінок цього альбому. Чистий музичний Doom. Чудовий Doom. Doom, що змінює життя. Досконалий Doom. Flower Travellin Band не дарма іноді називають японськими Black Sabbath. Гітари щільні й водночас пекучі. Бас та барабани не володіють міццю Sabbath, але це не страшно, адже вони розгойдуються та течуть трохи більш вільно. А фронтмен/вокаліст Flower Travellin Band Джо Яманака вкладає у свій вокал навіть більше пристрасті, ніж Оззі Осборн. Що робить цей альбом справжнім шедевром, так це пісні. Головна з них - Hiroshima, яскравий опис подій, що відбулися 6 серпня 1945 року в Хіросімі, коли місто знищила ядерна зброя. Вокал Джо в цій пісні леденить душу глибиною своєї пристрасті. Але на цьому пісня не закінчується. Далі у вас є пісня Kamikaze, яка є нічим іншим, як епіком Progressive Rock слеш Doom Metal. Пісня складна, багатошарова й до біса важка. Лірика - це подорож історією, тож ефект від неї приголомшливий. Якщо й цього подвійного удару виявилося недостатньо, вони обрушили на вас Spasms, ще один важкий, як пекло, Doom-епік, виконаний з погляду людини, яка помирає від високої температури. А потім вони відправляють вас назад на землю з чудовою баладою Unaware. Цей альбом - саме визначення слова "шедевр". Якби у року був Лувр, цьому альбому було б саме місце у центральному залі.
