Ставши величезним стрибком уперед порівняно зі своїм, зі зрозумілих причин, похмурим дебютним альбомом, Power, Corruption & Lies закріпив за New Order місце найзахопливішого танцювально-рокового гібриду серед музики ( й це навіть не беручи до уваги масивного синглу "Blue Monday", випущеного раніше того ж року). Впевнений та підбадьорливий там, де Movement звучали безвихідь та розгублено, альбом просто дихає енергією від самого початку. "Age of Consent", блискуча поп-пісня, де лише розсип синтезаторів накладається на сповнений смутку вокал Бернарда Самнера, стала його найвпевненішим виступом. На відміну від більшості своїх співвітчизників по сінті-попу, New Order не тільки використовували широкий спектр синтезаторів та секвенсорів, а й багато експериментували з ними. З додаванням Джилліан Гілберт гурт витискає максимум зі своїх електронних пристроїв, створюючи незабутні послідовності, складні барабанні малюнки та дивні емоційні звукові переливи. Ба більше, тоді як більшість сінті-поп-артистів під час написання й запису пісень орієнтувалися на чарти, New Order якщо й дивилися кудись (окрім як всередину), то це в бік клубів: і "The Village", як і "586", володіли всією технологічною потужністю та пропульсивною ритмікою могутнього "Blue Monday". Але щоразу, коли електроніка погрожувала взяти верх, дабові, мелодійні баси Пітера Хука, пронизливий вокал Самнера й відточені барабанні партії Стівена Морріса знову привносили людське начало. Звичайно, у них все ще була воля до створення настрою; другим треком була «We All Stand», понад п'ять хвилин дабової меланхолії. Крім яскравої танцювальної музики та винахідливого продюсування, Power, Corruption & Lies також продемонстрував зростаючу схильність гурту до прекрасного: "Your Silent Face" - піднесена електронна балада, а "Leave Me Alone" - напрочуд меланхолійний зріз гітарного пост-панку. Альбом є захоплюючим свідченням того, що гурт знайшов себе та вирвався вперед, поєднуючи чудову майстерність написання пісень, винахідливу манеру гри та приголомшливі аранжування, де сьогодення змішалося з майбутнім.
- Джон Буш - allmusic.com
