Тепер, представляючи своє чергове творіння, Alfa переглядає свій зоряний виступ 2024 року з манчестерським струнним квартетом Amika Quartet у відомому місці Kings Place (Лондон), закарбовуючи магію того вечора в цьому шанобливому концертному альбомі. Включаючи в себе кілька абсолютно нових треків, які ніколи раніше не звучали (поряд з кількома доповненнями до попередніх релізів), «Recurring» показує, що Alfa черпає натхнення серед класичних живих джазових записів, фіксуючи унікальний момент у часі, який неможливо повторити або переграти. Створюючи автентичне, неполіроване й електричне відчуття, Alfa втілює свою давню місію музичного втілення у реальному часі, що розвивається з кожним виступом. Про генезис запису Альфа каже: «Деякі з моїх улюблених альбомів - це відображені живі виступи. Я повернувся додому після довгого року гастролей й вирішив попрацювати над музикою для Amika Quartet, з яким я співпрацюю вже багато років у рамках кількох різних шоу та проєктів. Більша частина музики, яку я випускаю, записана цілими дублями, тож я думаю, що є щось хороше в тому, щоб зробити все можливе з тими моментами, які у тебе є. Я хотів зробити ще один крок уперед, записати це як живе шоу та подивитися, що вийде».
Реліз вийшов на власному лейблі Alfa Sekito Records, відтак його пронизує потужна, нерафінована й спонтанна енергія. Це його перший проєкт з повним струнним аранжуванням, а репутація культового концертного залу Kings Place з чудовою акустикою та затишною обстановкою стала ідеальним місцем для живого запису. Рішення записуватися на концертному майданчику, а не в студії, було продиктоване бажанням Альфи вийти за межі своєї зони комфорту та досліджувати нові творчі простори. У першому синглі «Checkpoint» Alfa також бере мікрофон, відходячи від свого звичайного інтроспективного ліричного стилю, щоб прокоментувати поточний стан справ у світі. Він пояснює: «Я і раніше писав тексти, але це перший раз, коли я спробував написати вірш, тож зрештою він вийшов про подвійні стандарти насильства, які ми бачимо в цьому світі щодня». Ця робота свідчить про безперервну еволюцію Alfa як артиста, поєднуючи його інтроспективну лірику з більш широкими соціальними спостереженнями, зберігаючи при цьому імпровізаційний дух джазу.
