Образи та кольори обкладинки натхненні відчуттям невинності та ностальгії — дорослішанням у Лондоні та тими рідкісними літніми ночами, коли все здавалося сповненим надії. Міський пейзаж також є даниною поваги фільмам Спайка Лі «Круклін» (1994) та Ріка Фамуйїва «Дерево» (1999). Група розглядала ці фільми як зворушливі зображення чорної родини, спільноти та стійкості, які були для них, лондонців, бальзамом на душу. Про це також розповів співкерівник групи Ономе Еджворт: ««Круклін» — дуже емоційний, але й дуже піднесений фільм. Він нагадує мені моє дитинство. Цей альбом — це ми, які ділимося своїми почуттями, надіями та мріями. У Великобританії ми не завжди мали такі історії». Через три роки після виходу дебютного альбому «Could We Be More», який досяг 30-го місця в британському альбомному чарті та отримав схвальні відгуки від The Guardian, The Telegraph, Financial Times, Jazzwise, CRACK Magazine та Downbeat Magazine, «Tuff Times Never Last» демонструє, як лондонський гурт з безтурботною відданістю розширює свою широку палітру та впливи. Хоча афробіт-джаз їхніх попередніх робіт все ще є основною частиною звукового дизайну альбому, новий альбом значною мірою черпає натхнення з британського R&B 80-х, нео-соулу, західноафриканської диско, боса-нови, лаверс-року та фанку. Звуково альбом навіяний такими виконавцями, як Loose Ends, Don Blackman, Common, Sly & Robbie, William Onyeabor, Patrice Rushen, Ofori Amponsah та Cymande. Протягом цієї інтуїтивної еволюції досвідчені музиканти септету зберігають суть Kokoroko як майстерних джазових майстрів. Говорячи про розвиток звучання гурту, співкерівниця гурту Шейла Моріс-Грей сказала: «За своєю природою ми джазові музиканти, але ми намагалися не обмежувати себе одним звучанням. Тому ми починаємо відчувати певну свободу. Ми хочемо продовжувати бути якомога креативнішими, не відчуваючи жодних обмежень». Презентація нового альбому супроводжується випуском головного синглу «Sweetie», який є інтригуючим першим зразком нового альбому, що заповнює прогалину між тим, де гурт був, і тим, куди він рухається. «Sweetie» — це данина грайливим стосункам між коханцями, мелодія з духовими інструментами та незвичайним звучанням, що віддає шану західноафриканській диско-музиці. Вона розширює електронне звучання гурту та експериментує з незвичайними звуками драм-машини та синтезатора. «Sweetie» — це перша порція нової музики Kokoroko після EP «Get The Message». Випущений у листопаді минулого року, проект породив «Three Piece Suit» за участю Azekel — данина поваги нігерійським старшим, які розмірковують про дім, родовід та предків у Лондоні 1960-х років. Після виходу EP отримав схвальні відгуки від Rolling Stone Africa, Bandcamp Daily, The Fader, YAMS, OkayAfrica, TRENCH, Official Charts, NOTION, CLASH, DMY, Rough Trade та The Stranger. Збігаючись з виходом «Tuff Times Never Last», Kokoroko відправляться у найбільше турне у своїй кар'єрі, де 25 вересня виступлять у лондонському O2 Academy Brixton.
