Для свого третього студійного альбому «Veteran» (відсилання, принаймні, до його чотирирічної служби у ВПС США) 28-річний схиблений дослідник глітччора репер/продюсер JPEGMAFIA (він же Баррингтон ДеВон Хендрікс) викладається на повну котушку, щоб випустити один з найсамобутніших хіп-хоп альбомів за останні роки - якщо його неприборкані та різношерсті звукові експерименти взагалі можна вважати хіп-хопом на сьогоднішній день. Гучні басові лінії ковзають роздробленими пост-індустріальними бітами, а уродженець Нью-Йорка, який нині мешкає у Балтіморі, напружує свій допитливий та бентежний розум (він має ступінь магістра журналістики), розмірковуючи над такими далекими одне від одного питаннями, як бланки звільнень з Міністерства оборони та модні сумочки, прославлені співачкою Джейн Біркін (що у свій час співпрацювала з Сержем Генсбуром та його коханкою). Продюсування абсолютно божевільне; одні тільки семпли виділяють його на тлі інших, починаючи з химерної голосової розминки (зациклений вокал ODB), що проходить крізь «Real Nega», та закінчуючи блискучим швидким клацанням ручкою Bic у «Thug Tears», що спричинило, принаймні у одного фаната, ASMR («autonomous sensory meridian response»), унікальне слухо-тактильне синестетичне відчуття ейфорії, яке використовується для опису події «spine-tingling». Насправді, весь 47-хвилинний проєкт - досить-таки захопливий - і такий, що трохи пробирає до кісток.
