На початку 90-х років минулого століття підліткова музика перейшла від "бабблгам" та "Тайгер Біт" до "гранжу" або "максі-рок-н-ролу". Незважаючи на те, що підлітковий поп був витіснений з центру уваги, він не помер - він певною мірою пішов у підпілля, опинившись на задвірках поп-культури. Одним серед головних героїв вигнаної підліткової плеяди був "The New Mickey Mouse Club". Протягом кількох років він працював на каналі Disney Network, заробивши невелику базу прихильників, але, що важливіше, послуживши стартовим майданчиком для кількох професійних кар'єр, зокрема й для Брітні Спірс. Як власне й її колеги по NMMC, випускники N Sync, Спірс домоглася зоряної слави наприкінці 90-х, коли вона була на порозі пізнього підліткового віку. На той час все старе стало новим. Такі альбоми, як її дебютний, ...Baby One More Time, очолювали чарти, наче Hangin' Tough, що цілком доречно, адже він звучав так, наче міг бути записаний 1989-го, а не у 1999 році. ... Baby One More Time - це та сама суміш заразливого денс-попу з домішкою репу та м'якої балади, що привела до руху New Kids або Деббі Гібсон, завдяки продюсеру Backstreet Boys Максу Мартіну, який також є натхненником дебюту Спірс. Він розуміється на запам'ятовуються гачках, чарівних мелодіях та захопливих євро-танцювальних ритмах, які найкраще чути в хітах: геніальному титульному треку, "Sometimes", "(You Drive Me) Crazy" та абсолютно чудовому бабблгам-рагга-альбомному треку "Soda Pop". Як й у багатьох інших підліткових поп-альбомах, у ...Baby One More Time є частка добре продуманого наповнення, але сингли в поєднанні з харизмою Брітні, яка набирає силу, зробили цей альбом просто чудовим.
- Стівен Томас Ерлевайн. allmusic.com
