Коли у 1990 році вийшов дебютний альбом Alice in Chains "Facelift", приблизно за рік до "Nevermind" Nirvana, процвітаючу сіетлську сцену практично не було помічено на національних музичних радарах за межами андеграундних кіл (хоча дебютний альбом Soundgarden "Louder Than Love", випущений на великому лейблі, того ж року приніс їм номінацію на премію "Греммі"). Ситуація почала змінюватися, коли MTV накинулося на кліп на пісню "Man in the Box", що дало гурту вирішальний поштовх і допомогло прокласти шлях до гранжевого вибуху популярності наприкінці 1991 року. Хоча домінуючі впливи гурту - Black Sabbath, The Stooges - навряд чи були унікальними для сіетлської сцени, Alice in Chains були, мабуть, найметалічнішим з гранж-гуртів, що забезпечило їм певну привабливість за межами андеграунду; водночас зловісне, замислене, задушливе звучання гурту мало чим нагадувало інші гурти, що набули широкого розповсюдження на хард-рок-сцені 1990 року. Ані гедоністичні, ані особливо технічно досконалі, пісні Alice in Chains були здебільшого повільними, гнітючими похмурими піснями з безсумнівною мелодійністю, яка, однак, проступала крізь каламутний осад інструментальної атаки гурту, що навряд чи відповідало загальноприйнятим уявленням про те, що хард-рок повинен бути запам'ятовуваним і доступним. Хоча деякі частини "Facelift" занурюються в терпкий, пихатий бомбаж (особливо в другій половині альбому), а тексти іноді бувають незрілими, загальний ефект свіжий, захопливий і сильний. Незважаючи на те, що Alice in Chains надалі створювали якісніші й послідовніші роботи, альбом Facelift став однією з найважливіших платівок, що сформували аудиторію гранжу й альтернативного року серед слухачів хард-року та хеві-металу, а отримавши платиновий сертифікат, він також зробив Alice in Chains першою групою із Сієтла, що прорвалася до ширшої, не винятково андеґраундної аудиторії.
Стів Г'юї. Allmusic.com
