Коли режисер Девід Лінч підкріпив тривожну сцену у "Синьому оксамиті" піснею Роя Орбісона "In Dreams", він продемонстрував похмуру атмосферу, що ховається за невинністю 60-х років. Учень Орбісона Кріс Айзек повною мірою використовував ці якості у своїй мерехтливій, вільній "Wicked Game", тому не було нічого дивного в тому, що Лінч включив баладу до "Wild at Heart". Дивно було те, що, з огляду на той факт, що у 1990 році вона не звучала на поп-радіо як будь-що інше, "Wicked Game" стала хітом першої десятки, просунувши супутній альбом Айзека "Heart Shaped World" до платинового статусу. Звісно, не лише один цей похмурий сингл-шедевр є підставою для того, щоб рекомендувати Heart Shaped World. Айзек точно відтворює свої впливи за допомогою продюсування, яке нескінченно чистіше, ніж рок-н-рол Sun, спираючись більше на його форму, ніж на його ставлення, але він особливо підходить для балад у стилі Орбісона/Преслі, які принесли йому масову аудиторію. Його багатий, жалібний вокал - просто чудовий інструмент, чи то звучний баритон, чи то тремтячий фальцет. Й тут він використовує цей інструмент з величезним ефектом, уявляючи себе задумливим романтиком з розбитим серцем і стилем, що викликає непритомність. Сама по собі Heart Shaped World - це досить вражаюча композиція для настрою, що демонструє, як Айзек робить багато чого з того, що у нього виходить найкраще. Він намагається виконати пару рокерських пісень, але вони так й не стають по-справжньому роковими - як власне й у випадку з Орбісоном, очевидно, що балади є його справжнім сильним боком, але, з огляду на дух, який Айзек хоче передати, ці композиції видаються надто стриманими. Але якщо не брати до уваги цей недолік, інша частина Heart Shaped World - це надзвичайно елегантний саундтрек для пізнього вечора, однаково придатний для палкої романтики або душевного болю на самоті."
- Стів Г'юї. allmusic.com
