З огляду на приголомшливий успіх свого попереднього альбому — експериментального «Destroyer» (продюсер Боб Езрін, до якого увійшла балада «Beth», що несподівано стала хітом), — гурт Kiss міг би піти перевіреним шляхом і продовжити в тому ж дусі — або повернутися до сирого хард-року своїх перших чотирьох альбомів. Вони обрали друге. Знову об’єднавшись з Едді Крамером, продюсером їхнього проривного альбому 1975 року «Alive!» та їхнього найпершого демо, Kiss орендували театр Nanuet Star Theater у північній частині штату Нью-Йорк, щоб записати свій наступний альбом, «Rock and Roll Over». Завдяки більш прямолінійному та агресивному звучанню «Rock and Roll Over» став одним із найцілісніших альбомів Kiss. Два найкращі треки альбому стали хітовими синглами — непристойна хард-рок-композиція «Calling Dr. Love» та акустична балада «Hard Luck Woman», спочатку призначена для Рода Стюарта (пізніше її переспівав кантрі-виконавець Гарт Брукс). Але, як і на всіх інших класичних рок-альбомах, менш відомі композиції часто не поступаються за силою — «I Want You» та «Makin' Love» з роками стали невід’ємною частиною концертних програм, а «Mr. Speed» — одна з найбільш недооцінених пісень у репертуарі Kiss. Також до альбому увійшли улюблені фанатами композиції «Take Me», «Ladies Room», «Love ’Em and Leave ’Em» та оригінальна версія «See You in Your Dreams», яка пізніше була перезаписана для сольного альбому Джина Сіммонса 1978 року.
- Greg Prato (AllMusic)
