Sabbath Bloody Sabbath

Випустивши у 1973 році альбом Sabbath Bloody Sabbath, хрещені батьки хеві-металу Black Sabbath постаралися довести, що їхні критики помиляються, підвищивши свої творчі ставки та приділивши безпрецедентну увагу стандартам виробництва, аранжуванням чи навіть оформленню обкладинки альбому. У результаті такі сміливі нові роботи, як нестаріючий заголовний трек, «A National Acrobat» або «Killing Yourself to Live», засяяли новим рівнем витонченості та зрілості, залишаючись при цьому значною мірою вірними фірмовому композиційному стилю гурту у естетичному плані. Насправді, сама досконалість написання пісень, можливо, навіть допомогла полегшити перехід для підозрілих старих фанатів, які сумують за брутальною силою, що робила нещодавні тріумфи, такі як Master of Reality та Vol. 4 (та й усі попередні альбоми), такими незаперечними силами стихій. Але завдяки майже бездоганному виконанню Sabbath Bloody Sabbath навіть такі авантюрні експерименти, як струнна «Spiral Architect» з її зі смаком підібраною фоновою оркестровкою, звучать напрочуд природно, а в мрійливій інструментальній «Fluff» Тоні Айоммі виконав свою першу по-справжньому пам'ятну сольну композицію. Часом надмірне використання групою синтезаторів призводило до суперечливих наслідків: колишній клавішник Yes Рік Вейкман привніс тільки позитивні моменти до незабутньої "Sabbra Cadabra" (хто б міг подумати, що він такий чудовий піаніст бугі-вугі?), а роботизована й похмура "Who Are You" безумовно постраждала від перебору синтезаторних новинок. Однак, незважаючи ні на що, Sabbath Bloody Sabbath став п'ятим шедевром Black Sabbath за останні чотири роки й залишається неодмінним атрибутом будь-якої хеві-метал колекції.

- Едуардо Рівадавія - allmusic.com