Другий альбом гурту нарешті вийшов після двох років
очікування. Ще задовго до виходу він був оповитий якоюсь легендарною аурою, і
це могло призвести до певного розчарування, що зазвичай слідує за тривалими
очікуваннями? Але тільки не у випадку з Саймоном Постфордом і Бежні Воганом та
їхньою новою фантастичною командою.
За півроку до релізу треки були почуті на деяких виступах
(Camp Bisco 2007, Twisted Birthday Party) і навіть на живих виступах (фестиваль
Ozora 2007). З перших же звуків усі зрозуміли, що це щось справді незвичайне.
Бенджі та Саймон і раніше використовували свої навички гри
на гітарі, але в цьому альбомі головні ролі відіграють живі інструменти. За 3-4
місяці до виходу альбому було також випущено кілька відео з репетиціями зі
студійної роботи, щоб усі могли відчути атмосферу нового альбому. Він поєднує в
собі безліч стилів, не тільки з електронного жанру. Я вважаю, що британська
культура і походження артистів справили великий вплив на їхню творчість. Тож
багато хто міг помітити в композиціях Pink Floyd та інші арт-рок гурти (Yes,
Camel, дехто чув навіть вплив Jethro Tull!).