На білій обкладинці був зображений висококонтрастний фотоколаж з кричущим малюком та таким самим малюком, що кричить, у роті. Трохи нагадує арт-принт з колажем, що супроводжує сингл Octopus Сіда Барретта, на якому зображений рот всередині рота, всередині рота всередині рота.
З музичного погляду, це цілеспрямована спроба зробити альбом «синіх комірців». Інженера Філа Брауна (брата канадського продюсера англійського походження Террі Брауна, у чиєму послужному списку значаться Джимі Хендрікс, Stampeders, Rush, April Wine, Klaatu, Макс Вебстер або (ух) Moist) нудило від руху за мир. Він сказав, що йому потрібна «недолуга, робоча група та що він “ситий по горло всім цим псевдо-мирним лайном”. Схоже, Брауну й продюсеру/менеджеру Джону Фентону це вдалося. Дехто вважає цей альбом першим панк-альбомом у Англії.
Фентон створив гурт у 1970 році разом з авторами пісень Террі Стемпом (гітара/вокал) та Джимом Ейвері (бас). Підписання контракту дало змогу Стемпу кинути роботу водія вантажівки, а Ейвері переїхав у квартиру Фентона в Найтсбріджі.
Саме Фентон вигадав назву та визначив спрямованість робітничого класу й тон хард-року.
Цей альбом став легендарним. Блискучі й потужні, невибагливі пісні з текстами про позмінну роботу, політичне насильство, бійки, пияцтво та стосунки на одну ніч. Грубе й вибухове звучання з невідшліфованим, новаторським вокалом. Блюзовий, хард-роковий прото-панк. Записано просто з підлоги зі збереженням допущених помилок.
