Норвезькі напівбоги блек-металу Darkthrone завершили свою сумнозвісну «нечестиву трійцю» альбомів, що увінчали їхню кар’єру, релізом 1994 року «Transilvanian Hunger» — першим альбомом, записаним виключно центральним дуетом у складі вокаліста Nocturno Culto та мультиінструменталіста Fenriz (не враховуючи кількох внесків у написання текстів від особливо похмурої третьої особи, ім’я якої буде названо пізніше). «Transilvanian Hunger» також, мабуть, є дещо найдоступнішим із цих трьох альбомів для «незайманих загублених душ», які ще не знайомі з Darkthrone, оскільки він поєднує дещо солідніше (хоча й досі шокуюче примітивне, і це зроблено навмисно) звучання «A Blaze in the Northern Sky» з більш захоплюючим і лаконічним композиторським підходом «Under a Funeral Moon», але, насправді, всі вони є абсолютними класиками по-своєму. Ще одна річ, що вирізняла «Transilvanian Hunger» серед попередників, — це його практично невпинна інтенсивність, яку одразу ж проголошував невблаганний бласт-біт у вступній титульній композиції, а потім підтримували протягом усього альбому жорстокі, але абсолютно непереборні звукові атаки, такі як «Skald Av Satans Sol», «Slottet I Det Fjerne» та «Graven Takeheimens Saler». Усі ці композиції несуть диявольську печать — хрипкі крики та гудіння ритм-гітар, що виблискують гіпнотично наполегливими мелодійними лініями, сповненими неймовірного клаустрофобного гніту (композиції з кінця альбому «I En Hall Med Flesk Og Mjød» та «As Flittermice As Satans Spys» — серед небагатьох випадків, коли ця формула врешті-решт стає дещо втомливою). Внаслідок такого невблаганного підходу спорадичні тенденції «black and roll», з якими експериментували на «Funeral Moon» — і які часто домінуватимуть у майбутніх творах Darkthrone — на «Hunger» були майже повністю зведені до мінімуму. Але водночас, коли «En As I Dype Skogen» переходив у мелодії з неясним арабським відтінком, а «Over Fjell Og Gjennom Torner» — у лункий, розмірений барабанний ритм, що віддавав данину поваги пісні Slayer «Raining Blood», одразу згадувалося, що серед усіх ранніх представників «True Norwegian Black Metal» саме Darkthrone з часом виявилися одними з найменш замкнутих у цій групі. Це приводить нас до згаданого вище третього учасника змови, чий досвід ставив його на протилежний кінець спектру толерантності: Варг «Граф Грішнак» Вікернес із Burzum. Хоча Вікернес уже був ув’язнений у попередньому році за вбивство, підпал тощо, саме він написав тексти для останніх чотирьох пісень альбому «Hunger», тим самим затьмаривши суперечливі, безпідставні (і незабаром спростовані) антисемітські шокові тактики Darkthrone, які насправді відображали не більше ніж незрілу необізнаність Фенріза та Ноктурно Култо щодо справжньої серйозності таких висловлювань. «Живи й вчись», як то кажуть, і, на щастя для Darkthrone, безперечний, викривлений геній їхнього музичного бачення допоміг їм подолати навіть цю кризу, дозволивши альбому «Transilvanian Hunger» насолоджуватися своїм заслужено високим культовим статусом, незважаючи на цю пляму на репутації його творців.
- Eduardo Rivadavia (AllMusic)
