Цей альбом дозволив Oasis перетворитися з інді-групи на світовий рок-феномен та, на думку різних критиків, став значущою подією у історії британської інді-музики. Найкомерційно найуспішніший реліз гурту, (What's the Story) Morning Glory, було продано рекордним накладом у 347 000 копій за перший тиждень продажів, він провів 10 тижнів на першому місці в UK Albums Chart та сягнув четвертої сходинки серед US Billboard 200. Сингли з альбому мали успіх у Великій Британії, Америці та Австралії: "Some Might Say" та "Don't Look Back in Anger" сягнули першого місця у Великій Британії; "Champagne Supernova" та "Wonderwall" сягнули першого місця в чарті Modern Rock Tracks США; а "Wonderwall" очолив чарти синглів Австралії та Нової Зеландії.
У наступні роки думка критиків щодо альбому загалом змінилася, тож тепер багато хто вважає його основоположним альбомом епохи бритпопу. На підтримку альбому гурт провів велике світове турне протягом кількох місяців у 1995 та 1996 роках. Найпомітнішими концертами гурту стали два виступи в Knebworth House у серпні, що зібрали загалом 250 000 осіб. Альбом був визнаний найкращим британським альбомом на церемонії Brit Awards 1996 року. По всьому світу було продано близько 22 мільйонів копій. Він отримав нагороду як найкращий британський альбом останніх 30 років на церемонії Brit Awards 2010 року й увійшов у кілька списків найвеличніших альбомів усіх часів.
