Як і їхня всюдисуща пісня під власною назвою, що невловимо еволюціонує з кожним альбомом, 1975 - це гурт сьогодення, синтетичні поп-чудотворці, не обтяжені будь-якими вузькожанровими обмеженнями та здатні вдягнутися в цілу низку цифрових музичних оболонок. Це можна було б з легкістю списати на спритний комерціалізм, якби гурт не був так пристрасно захоплений процесом. Хілі, який під час роботи над альбомом боровся з власними демонами, зокрема лікувався від героїнової залежності, видається людиною, що водночас суперечить своєму віку та перебуває в гармонії з ним. Альбом живе у твіттері, у ньому згадка про смерть репера Lil Peep сусідить з щирим засудженням знущань з іммігрантів чи вчасними посиланнями на рух Me Too - й усе це лише в "Love It If We Made It", життєствердному гімні, що працює як їхня власна інтернет-версія пісні Van Hagar "Right Now", Billy Joel "We Didn't Start the Fire" та Phil Collins "Another Day in Paradise". Хілі був би радий, якби суспільство дожило до наступного тисячоліття, але, як він співає у приспіві пісні, "сучасність нас підвела". Як і сам Інтернет, A Brief Inquiry into Online Relationships найкраще працює у невеликих порціях, коли ви можете вловити кожну пісню окремо. Та незважаючи на доволі часті похмурі теми, які звучать у альбомі, у багатьох треках є й підбадьорлива надія, яка свідчить про одужання самого Хілі та його готовність сказати "так" навіть найрозв'язнішим поп-тенденціям. Однак загалом альбом часто виявляється таким же розрізненим та складним для сприйняття, як і соціальний медіа-ландшафт, який він сподівається прокоментувати.
- Метт Коллар - allmusic.com
