Fimbulvinter - це інтимний альбом, заснований на особистому досвіді Бйорна, який він пережив, зіткнувшись з тривогою. Тексти пісень глибоко чесні й емоційні, вони описують повну безнадію, параною та відчай, але водночас надію й вдячність.
Рііс каже: «Це не автобіографічний альбом, але я хотів поділитися своїм досвідом й написати про тему, яка здається мені дуже важливою. Психічне здоров'я - це те, з чим кожен стикається в тій чи іншій формі, в різні періоди життя. Це те, до чого ми всі можемо ставитися, але це все ще певною мірою табу. Ця музика, можливо, найважча з усіх, що я написав. Тут є справді потужні речі, з гітарами та барабанами, але є й гарні та зворушливі моменти, що додають потужного контрасту та розмаїття».
У музичному плані Fimbulvinter відображає різноманітні захоплення Бйорна, поєднуючи атмосферні та інтроспективні тони прогресивного року з енергією і розмашистістю хард-рок гуртів, на яких він виріс на початку 80-х. Шанувальники Kiss, Black Sabbath або класичних прогресивних гуртів знайдуть багато цікавого серед багатих звукових ландшафтів альбому. Fimbulvinter - це динамічна мандрівка крізь темряву та світло, від драйвової, гімнічної енергії «Gone» - треку, створеного для того, щоб мчати відкритою дорогою, до миттєвостей самоаналізу та монументальної тягучості.
Назва Fimbulvinter відсилає до норвезької міфології та історії про довгу зиму, що призводить до Рагнарока - кінця світу й нового початку. У Fimbulvinter Бйорн грає на всіх інструментах та виконує вокал, а також беруть участь Генрік Берґан Фоссум з Airbag (барабани), Арильд Бротер з Pymlico (барабани) а також Кай Крістофферсен. Бйорн знову об'єднався з давнім колегою Вегардом Клефтосом Слейпнесом, який виступив співпродюсером, мікшував та зробив мастеринг альбому.
