Завдяки співпраці з О'Брайеном My Morning Jacket здійснили безліч проривів, які зміцнили їхній потенціал безпосередньо спрямовувати невимовний дух вільного самовираження - зокрема, що особливо важливо, вони винахідливо використовували безліч записів, які Джеймс створив самостійно. «У минулому у мене була схильність закохуватися у демо-версію пісні, а потім засмучуватися через те, що ми ніколи не могли відтворити точне відчуття для запису, але тепер я побудував власну студію й почав записуватися більш ґрунтовно», - каже він. "З Бренданом ми брали багато записів, у які я вже вклав душу, та використовували їх як основу для пісні, а потім грали наживо або записували нові речі поверх них. Це дало нам змогу зберегти магію того, як пісня з'явилася на світ, а потім поєднати її з тим, що ми створили разом як гурт».
Яскравим прикладом такого елегантного злиття світів є «Out in the Open»: піднесений та розмашистий епік, у центрі якого - яскравий тремтливий риф, спонтанно складений Джеймсом на укулеле в самий розпал пандемії. «Я записав демо цього рифа й записав його добре, тож замість того, щоб намагатися повторити його, ми просто використовували той початковий фрагмент, у який я закохався», - каже він. Відповідно до пристрасті My Morning Jacket до текстів з екзистенціальним ухилом, «Out in the Open» незабаром перетворилася на піднесену медитацію про красу і жах істинного пізнання. «Лірика виникла з роздумів про те, що це може бути таким полегшенням - бути на видноті з усіма своїми істинами, але також і страшно, коли немає за чим сховатися, немає за чим захистити себе», - каже Джеймс. «Йдеться про те, щоб намагатися бути відкритим та правдивим і зосередитися на тому, що приведе вас до місця тепла та світла».
Ще один трек з чарівним походженням, чудовий заголовний сингл альбому «Time Waited» виник з семпла заворожливої фортепіанної партії, взятої з загубленого класичного альбому віртуоза педального стилю Бадді Еммонса Emmons's Emmons Guitar Inc. «Я зробив петлю з цього фортепіанного вступу та слухав, коли йшов на прогулянку, відтак усі ці мелодії почали приходити до мене», - згадує Джеймс. Тривалий час у мене не було тексту, але потім мені наснився сон, у якому я був у кафе, грала пісня, а текст цієї пісні став текстом «Time Waited» - мелодії просто ідеально підходили одна одній». Прикрашена каскадом пишних та чудових гітарних партій від Джеймса й Бромеля (як на електричній, так і на 12-струнній акустичній гітарах), «Time Waited» зрештою перетворюється на пісню про кохання на віки, просякнутих однаковою мірою широкооким романтизмом і сумним визнанням притаманної любові крихкості.
