Давно знаючи, як добре працює вокальний дует соул з його саксофоном, Гровер запросив Патті Лабелль та влаштував один з її найкращих виступів, але повірте, у неї є ще багато таких виступів. Ще один чудовий творчий прийом: невелике посмикування на мікшерному пульті дає змогу вокальному крику Патті звучати так, наче він виривається з завивання саксофона Гровера.
На альбомі також є два швидких «джеми». "Can You Dig It" та, найголовніше, "Mixty Motions", з його хитромудрою перекрученою назвою, обидва справді задіють перкусіоніста Ральфа Макдональда в тому вигляді джаз-фанк-груву, який Гровер робив найкраще: танцювально-душевний з певною легкістю та недомовленістю від усіх учасників.
Зрештою, ви також можете помітити як середньотемпові, душевні композиції, як-от "Things Are Getting Better" у виконанні Боббі МакФерріна, так і елегантний фанк з карибським присмаком, як-от "More Than Meets The Eye", «Brazilian Memories» з його низькими й енергійними синтезаторними рифами та “Cassie's Theme”, як навіть дещо нижчий темп, з тією самою легкістю в супроводі, мають навіть більше тієї сили й могутності “heavy on easy”, аніж деякі швидкі композиції. Й справа не лише в тому, що інколи менше - більше, а й у тому, що ви чуєте сильніше окремих музикантів. Завершує альбом пісня «I'll Be With You», ще одна соул-джазова балада у філадельфійському стилі, виконана басистом Седріком Наполеоном. Цей альбом демонструє не тільки укорінений легкий, але продуманий саксофонний почерк Гровера, а й його пористу джаз-фанкову ритм-секцію. Тим, кому подобається стиль Winelight, особливо як продовження його записів кінця 70-х років, зроблених за підтримки Locksmith, варто послухати цей альбом.
