Минуло майже три роки з моменту виходу "American Beauty" - їхнього попереднього і найуспішнішого студійного альбому - і, як завжди, The Dead відточували матеріал на концертах. Більшість треків були включені в їхні живі виступи - деякі протягом майже шести місяців - до того, як вони потрапили до студії звукозапису. Це дало гурту унікальний погляд на матеріал, значна частина якого залишалася протягом наступних 20 з гаком років основними піснями їхніх концертних виступів. Однак натхнення і магію музики Grateful Dead завжди було складно передати у невзаємних стінах студії. Тому, хоча "Wake of the Flood", безумовно, не поступається - якщо не перевершує - більшість їхніх попередніх неживих робіт, він далеко не дотягує до тих запальних виступів, які гурт давав у цю епоху. Є кілька треків, які розкривають більш джазовий і надзвичайно імпровізаційний характер The Dead. "Eyes of the World" містить блискучу ансамблеву гру - хоча часові обмеження, притаманні носію, призводять до того, що трек згасає якраз тоді, коли "Dead" починають по-справжньому "варити". Ще одна родзинка - "Weather Report Suite" Боба Вейра, яка передвіщає епічні масштаби, яких зрештою досягне ця пісня. Пізніше гурт відмовився від вступної інструментальної "Prelude", а також від "Part One", вирішивши забрати її для розширеної секції "Let It Grow". Ніжна балада Джеррі Гарсії "Stella Blue" - ще один трек, який добре працює в цьому втіленні і залишився в ротаційному сет-листі Dead до кінця їхньої гастрольної кар'єри.
Lindsay Planer - all music.com
